Моя незабутня подорож до Єгипту #bestvacationevermakeupclub

Взагалі, я справді їхала не на море. Воно було як додатковим бонусом, хоч і дуже важливим для здоровʼя. Трішки передісторії. Ідея поїздки прийшла після проходження гри Assassin's Creed Origins, де головний герой - з Єгипту Птолемеївського царства, часів відомої Клеопатри. Події розгортались спочатку в Нижньому Єгипті, але пізніше я докупила розширення, де продовження історії відбуваються у Верхньому - у Фівах (теперішній Луксор). Поруч з тим я віртуально відвідувала гробниці фараонів та неймовірної краси храми. Я почала вивчати історію. Оскільки гра розроблялась спільно з єгиптологами, більшість фактів були правдивими. Щоразу ця історія захоплювала мене все більше й більше, і коли випав шанс кудись поїхати, я неодмінно обрала Хургаду. Від неї всього за 300 км знаходиться Луксор. А там - і Храм Хатшепсут, і Карнакський (1 фото), і Луксорський храми. Також ми заїхали подивитись на Колоси Мемнона (2 фото). Я їх уявляла значно меншими. Тож, була неодноразово вражена цими масштабами та величчю стародавньої культури!

Коли я обрала ексурсію по храмам у Луксорі, я й не задумалась про те, що я ще й побачу річку Ніл! Та що там, побачу... Ще й пропливу по ній! Мені взагалі було важко зрозуміти та повірити в те, що я бачу. Поки я їхала в автобусі, я мало не плакала від щастя, від очікування зустрічі з історією. Найперше ми приїхали до Карнакського храму - "адміністративного центру" та головної святині єгиптян. Наша група мало не заблукала там, але знання з гри мені знадобились. Я на інтуїтивному рівні знала всі виходи та будову храму, тож зорієнтувалась та знайшла нашого веселого гіда, який провіряв нас на уважність. Пізніше ми переплили на другий берег Нілу та поїхали до Храму Хатшепсут та Долини Царів. Було таке дивне відчуття. Наче, ти колись думав, що воно десь існує, але ти це точно не скоро побачиш. Нещодавно я знаходила вдома свої шкільні реферати, де писала про Ніл, великі піраміди в Гізі... Усміхнулась із думкою про те, що Ніл я вже побачила! Я уявляла його більш брудним, ближче до болотяного кольору. Але на моє здивування - він був дуже чистеньким!

Хоч і було досить спекотно - це не завадило мені насолоджуватись поїздкою та відкрити для себе нові нереальні локації. Це щось все мені здавалось на межі фантастики, бо стояти поруч зі спорудою, якій вже 3 тисячі років - викликає лиш затамування подиху 🥹

Картопля та рис там були не смачними, але які ж пляцки пекли при готелі! І на них лімітів не було 😆 Зазвичай мій ранішній раціон складався із тортиків, а ввечері можна було й курочку навернути!

Я стараюсь досить стисло про все згадати та описати, бо якщо б я детально все показувала та розписувала - то тут би була ціла науково-документальна стаття. Тож, тримаю себе в рамках розумного, і хочу в форматі веселих історій та фактів трішки ще поділитись спогадами :)

• Я поїхала до Єгипту сама, у 19 років. Крім того, це був мій перший політ на літаку, який тривав 4 години. Я не дихала, я не думала. Я взагалі не знала, як себе поводити в цьому літаючому апараті 😁 А коли мені захотілось піти в туалет, то я чуть не повзла, адже уявляла, що під мною 10 км немає землі 😆
• Коли мене висадили біля мого готелю, я взагалі не знала, що потрібно говорити. Моє обличчя було максимально напруженим, що мужчина на ресепшині сказав "Ти што такой напуганий? У нас красівий страна, і ти красівий. Улибайся!" 🤣 Я ці слова ніколи не забуду, а особливо мою усмішку після цього 😬
• Прибирання номеру завжди співпадало з моїм обіднім відпочинком. Бо саме тоді всі як раз просинались і шли на пляж, і персонал тут же брався за прибирання. А я виробила дуже комфортний режим: лягала в 22, вставала в 6:30 і в 7 ранку вже купалась в морі, поки нікого не було. В обід собі відпочивала, спала. А якщо й не спала, то коли стукали в двері, я перетворялась що сплю. Так було простіше, чим пояснювати та просити поприбирати наступного дня.
• І все ж мій номер одного разу поприбирали. Я спокійно верталась з обіду, і чую якийсь шум. Йду по коридору і розумію, що двері в мій номер відкриті. Я встала біля входу і спостерігаю, як четверо! хлопців веселяться та наче прибирають. Я руки в боки і голосно кхе-кхекнула. Вони всі наполохались, встали струнко, і по черзі вилетіли з мого номеру. Щоправда, поприбирали непогано, навіть лишили мені лебедів та сердечко 🤭
• Екскурсовод хотів мене згодувати нільському крокодилу! Це було своєрідним змаганням. Хто в групі був самим активним та багато знав по історії - того можна було й позбутись, щоб сильно не умнічав. Це було доволі престижно таке почути, тож я сприйняла це як великий комплімент 😁
• Під час їзди на квадроциклах зі мною сидів ще інструктор, оскільки я була сама молодша. На випадок, якщо я змучусь чи не впораюсь - він міг мене замінити. Після того, як ми приїхали до поселення бедуїнів, інструктор сказав, що я Шумахер. Їхала швидко, але дуже акуратно 😊 Це теж був мій перший досвід за кермом, тож 12-річний стаж у гонках в іграх теж дали своє.
• Коли ми перепливали Ніл, мама мені писала та питала про пташок. Я щось собі уявила фламінго, але зауважила в той момент хіба якихось білих птиць, схожих на ібіса. Та й пишу мамі: "Хіба якісь білі крякалки тут літають". Це досі згадуємо зі сміхом)

Поїздка була короткою, але дуже закарбувалась мені в памʼяті. Коли я повернулась, я буквально похвилинно розповідала все, що там зі мною відбувалось. Що я бачила та які емоції це у мене викликало. Я морально відпочила від усього, усамітнилась - і це було дуже круто.

На жаль, я не так й багато де бувала по Україні. Та все ж можу перелічити міста - Київ, Камʼянка, Кременець, Луцьк, Мукачево, Івано-Франківськ, Славське. Поруч зі мною - Трускавець, Моршин, Східниця, Долина. Кілька разів були на різних екскурсіях в Карпатах. Найзручніше за все подорожувати машиною, щоб більш детально вивчити певні куточки нашої чудової країни. Але, такої можливості не маю, тож, виходячи з місць, де все ж таки я побувала, можу скласти такий список:

1. Тустань (1 фото). Вона знаходиться зовсім неподалік від мене, але найкраще туди їхати на машині. Добре, що випала можливість поїхати зі знайомими, тож я й не відмовилась. Доволі компактне місце, але з гарним краєвидом, де можна зробити собі нові красиві фотографії.
2. Говерла (2 фото) - найвища вершина Українських Карпат. Я була там в далекому 2009 році, і нам справді пощастило попасти в дуже сонячну погоду з прекрасною видимістю! Нам деколи навіть не вірять, що це погода на Говерлі. Вашій увазі - моє дитяче фото з Карпатами на фоні і щоками на півфотографії😊
3. Крим (3 фото - Сімферополь, залізничний вокзал). Бо це Україна. Я надзвичайно сумую по тим часам, коли ми цілою компанією їхали на 2-3 тижні відпочивати в смт поруч з Феодосією. Це було так круто. Лежиш собі на пляжі, плаваєш до посиніння. А ввечері йдеш в кафе на молочний коктейль та піцу. Ми обʼїхали весь південний берег, а в 2005 році я ще була з мамою в Євпаторії. Ну а поки такої можливості нема, то заїжджайте до Львова, якщо ще не бували. І мені маякуйте, якщо раптом в моїх краях ☺️

Всім мирної ночі та нових яскравих вражень від майбутніх подорожей!