Як правильно наносити гель-лак: покрокова інструкція для початківців
Хочеш покажу, що покриття гель-лаком самій собі – це досить просто? Тоді читай!
Привіт!
Я роблю манікюр сама собі вже близько семи років. Тоді, коли я ще тільки починала це робити, дуже велика кількість людей дивилася на мене і крутила пальцем біля скроні. На той момент багато моїх знайомих намагалися ходити на курси, але перегорали там же, або ж довго шукали своїх майстрів. Я ж продовжувала вчитися самостійно робити все. І зараз про мої манікюри вже питають, де я їх робила і скільки тисяч за них віддала. А насправді все просто – я пізнала правила покриття нігтів гель-лаком для початківців і знайшла свої матеріали. Тож сьогодні я розповім, що й до чого. Ця система не така складна, як здається, необхідно лише знати кілька основних моментів.
Готуємося до покриття
Отже, ти вирішила спробувати зробити манікюр самій собі. І для початку тобі не потрібні жодні лампи чи витяжки, адже для того, щоб покриття трималося – необхідно правильно підготувати руки для цього. Це етап, якого часто чомусь бояться, адже саме тут в руках майстра (або наших) опиняються ножиці та інші гострі предмети. Та варто заспокоїтися, адже спростити процедуру можна.
Одразу скажу, я розповім саме про класичний манікюр, адже розумію, що більшість із тих, хто тільки починає, ще не розглядає покупку фрезера. До того ж, класичний обрізний та необрізний варіанти можна робити і без гель-лакової системи, тому, умовно, його можна назвати універсальним. У мене фрезер все ж присутній, я роблю комбінований манікюр, але для початківців це не найкращий варіант.
Тож для старту нам необхідна ванночка, або ж місце, де можна розм’якшити кутикулу шляхом замочування рук у воді. Але можна піти більш новітнім методом – скористатися ремувером, який робить те ж саме, але набагато швидше та без води. При цьому важливо обов'язково поцікавитися, як його нейтралізувати – водою, спиртом чи спеціальним окремим засобом. Таким чином ти захистишся від занадто сильного та активного впливу кислот, що містяться у ньому.
Далі настає етап відсування кутикули. Для цього є спеціальні інструменти, такі як пушери, шабери та інші формати «ось цих дивних палок для нігтів» (цитата моєї мами, яка одного разу спостерігала за процесом). Проте можна впоратися і за допомогою апельсинової палички, її зріз оптимально відклеює кутикулу та птеригій (тонку шкірочку, що «стелиться» пластиною), створюючи своєрідну кишеню. Якщо ти обрала необрізний манікюр – на цьому моменті ти, в принципі, можеш зупинитися. Проте, здебільшого, з гель-лаковою системою використовують все ж обрізний варіант, тому саме час брати ножиці із загнутими лезами або кусачки. При чому краще саме перший варіант, він більш делікатний та контрольований. Зрізати кутикулу треба обережними дрібними кроками, ведучи нижнє полотно якраз в тій самій кишені. Не намагайся з першого разу зробити «ковбаску». І краще не дорізати, ніж травмувати шкіру. А моєю особистою порадою буде зафіксувати лікті обох рук – так ти додаси собі більше контролю та твердості руки. І вже після зрізу можна переходити до першого кроку безпосередньо покриття.
Крок 1: хімічна підготовка нігтів
Послідовність нанесення гель-лаку, про яку зазвичай говорять – це база-колір-топ. Проте важливо не забувати про те, щоб без попереднього підняття лусочок нігтьової пластини просто не буде нормальної адгезії. Для цього першим ділом необхідно пройтися по нігтях бафом, знімаючи природній глянець. Не треба намагатися пропиляти дірку й терти на одному місці тривалий час. Нам треба саме легко додати матовості, без надлишку. Перевірити якість цього етапу можна наступним – дегідрацією.
Це основний, можна сказати критичний момент, від якого залежитиме те, як буде носитися покриття. Матеріали системи несумісні з водою та жирами. І якщо не прибрати їх – відшарування можуть піти буквально на наступний день. Для цього існують спеціальні засоби, такі, як фрешери, дегідратори та інші, бренди нерідко намагаються придумати свою назву для них. Після проходження ними пластина стає білуватою, саме за цим можна відслідкувати, наскільки добре було виконано попередній крок. І якщо все чудово – приходить час праймеру.
За своєю суттю праймери можна назвати двостороннім скотчем для покриття гель-лаком. Вони додають кращої адгезії. Проте вони бувають кислотні та безкислотні, і різниця між ними є. Безкислотні праймери підходять для чутливих тонких нігтів, після травм та для алергіків. Якщо ж це засіб кислотний – його варто використовувати з обережністю. При цьому для нігтів, на яких нічого не тримається він все ще актуальний. Після нанесення праймеру на пластину повертається глянець, але необхідно максимально уникати будь-яких дотиків до нього, адже тоді попередні етапи доведеться повторювати знов. Якщо ж все виконано – можна починати працювати з лампою, бо ми вже дійшли до нанесення основи.
Крок 2: наносимо базу
Основне базове покриття – це те, що може бути як тим, що тримає нігті невеликої довжини, так і грунтувальним шаром перед іншими матеріалами. На одній із картинок цього блоку я все ж показала порядок того, що робити, якщо ти вже більш досвідчена і робиш гелеве покриття, але тут я розкажу про використання виключно цього матеріалу.
Тож головне правило нанесення – тонко, але рівномірно. Пройдися пензликом обережно по усьому нігтю, не зачіпаючи шкіру чи кутикулу. Якщо база таки потрапила туди – обережно прибери її за допомогою апельсинової палички або мікробрашу, змоченого у клінсері (засіб для зняття липкого шару, про який ми поговоримо далі). Якщо ж ти заполімеризуєш затікання – там може виникнути відшарування, тому намагайся прибирати їх, а краще й зовсім не допускати. Коли ж після першого шару ти розумієш, що хочеш додати бази, наприклад коли у тебе короткі нігті і ти хочеш зробити легеньке укріплення – на цьому етапі ти сміливо можеш це робити. Так, ще недавно дуже багато майстрів намагалися рівняти нігті базою в один шар. А на ділі це робити не бажано, адже при полімеризації матеріал нагрівається і може спричинити опік. Стосується це і кольорових баз – під них теж треба наносити тонкий шар звичайної, що захистить від можливої травматизації.
Тож що, ти маєш нанесене базове покриття і вже не терпиться додати кольору? Не стримуйся, бо ми саме дісталися до цього етапу.
Крок 3: створення кольорового шару
Це один із найбільш відповідальних моментів усього процесу. Тому необхідно розуміти, яка послідовність нанесення гель-лаку, де необхідно проводити лінії кольором та як розподіляти його. Для перших покриттів важливо використовувати такі матеріали, які не розчарують та не лишатимуть ліній чи плям. Свого часу у мене була подібна проблема, я ледь на старті не зупинилася. Тому обирай перевірені бренди, тим паче наразі ті ж Moon чи Valery випускають флакони обсягом 5-6 мл, які дадуть змогу ще й поекспериментувати з кольорами.
Які ж основні правила нанесення кольору? Що ж, перш за все ми, знов-таки, уникаємо затікань. Якщо в попередньому випадку це загрожувало відшаруваннями, то тут до них додається ще й бруд – темні та яскраві кольори може бути досить складно вивести зі шкіри без сліду. Не намагайся вести одразу все ідеально під кутикулу. Особливо якщо це твої перші спроби. Ідеально зробити відступ приблизно 1 мм від неї та бокових країв. Нанось гель-лак рівномірно, тонко, пам'ятай, що завжди можна зробити другий шар. У випадку ж складнощів із пензликом з флакону – скористайся додатковими. Чудово підійдуть тонкі, навіть лінеарні, хоча можна використовувати і більш широкі. Свого часу (а зі складними кольорами та правою рукою – навіть зараз) я саме так досягала рівної лінії покриття та однорідного шару.
На цьому ж моменті можна спробувати додати різноманітні дизайни. Для початківців можна спробувати слайдери, наклейки, гелі-павутинки та блискітки. До того ж саме покриття можна одразу робити не звичайними гель-лаками, а «котячим оком» (який з допомогою магніту проявляє яскравий блік), металіками, перлинними чи світловідбивними. Якщо ж ти відчуваєш себе більш вільно – можна навіть спробувати намалювати щось за допомогою додаткових пензликів. Краплі, лунки, невеликі лінії – на початку не треба намагатися виводити цілі картини на нігтях. Варто відчути матеріал та усвідомити, на що він здатний.
Якщо ж ти розібралася з цим та усіма попередніми етапами – саме час закріпити результати роботи. Переходимо до фінішного покриття.
Крок 4: вирівнювання топом
Етап нанесення топу може бути досить складним проте кайфовим. Адже саме після нього можна нарешті торкатися нігтів, недарма по-іншому його називають фінішем. Але так само тут є свої особливості та правила, як і для всього покриття гель-лаком. Та для початку визначся з видом, який будеш використовувати.
Для початківців варто спробувати топ з липким шаром. Він дозволяє нанести другий шар, якщо з першим вийшли якісь неточності. Проте після покриття необхідно знімати той самий липкий шар за допомогою клінсеру – спеціальної рідини, яка прибирає його. Я не говорила про неї раніше, адже наразі кожен виробник матеріалів вказує на своїх флаконах, чи необхідно робити таку процедуру. Наприклад, в моїй колекції раніше був навіть кольоровий гель-лак, на якому було написано про зняття дисперсії. Проте зараз, здебільшого, цим часто нехтують, прибираючи її лише після випадкових доторків до нігтя. Із подібним же топом це обов'язково. Якщо ж ти обереш фініш без липкості – намагайся наносити його одразу ідеально, інакше тобі доведеться після полімеризації проходитися по ньому бафом для повторного нанесення без кратерів і ліній.
Також зверни увагу на наявність ультрафіолетового фільтру. Якщо ти використовуєш виключно світлі кольори – сміливо бери флакон, на якому згадується UV. Для темних кольорів ситуація трохи інша, ці фільтри роблять чорний колір синім, це треба враховувати. Бо може вийти так, що запланований готичний манікюр в результаті стане незрозуміло-блакитним, що буде помітно навіть на фото (перевірено мною).
Не можу не згадати і про декоративні топи, яких зараз існує досить багато. Першопроходцем серед них був саме матовий, який наноситься виключно на вирівняний топ з липкістю. Він використовується тонким однорідним шаром, інакше – він буде дуже помітний, додаватиме не завжди приємну білуватість. У випадку ж матеріалів з додатковими часточками все залежить від розміру декоративних шматочків. Дрібні невеликі конфеті здатні лягти рівно і самостійно, з великими – доведеться допомогти окремим пензликом. А зараз з'явилися ще й кольорові топи, які ще більше пришвидшують покриття. Проте вони вже створені більш для майстрів та є досить специфічними, потрібними далеко не всіх.
Крок 5: необов'язковий
Тож ти створила свій власний манікюр. Можливо місцями не ідеальний – це нормально. Ти нарешті можеш порадуватися та справді гордитися собою, адже ти тепер знаєш, як правильно наносити гель-лак. Саме час нанести олійку для кутикули та нарешті зробити кілька фото новеньких нігтів.
Пам'ятай, тільки практика веде до ідеалу. Тому не сумуй, якщо щось вдалося не з першого разу. Я кілька років шукала свій гель, спробувала купу способів укріплення та з десяток брендів кольорових гель-лаків. Тож не бійся і експериментуй.
А дівчат, що вже створюють свої манікюри самостійно, запрошую в коментарі – поділіться вашою історією, як ви почали робити собі нігті, з якими складнощами стикнулися. А можливо, у вас є улюблені марки чи матеріали? Чи хотіли б ви повернутися до манікюрів від майстра, чи залишаєтесь відданими власним рукам? І, звісно, дякую за прочитання❤️
Коментарі (0)