Б'юті-міфи: busted

Це радше застереження для людей, які несерйозно ставляться до захисту від сонця. Якщо ви, як і я, належите до "секти фанатиків сонцезахисту", то цілком спокійно можете користуватися кислотами протягом усього року.

Уявляю собі, наскільки боляче це чути людям, що страждають від акне. Таке таврування… Типу, сам винен, бо не вмиваєшся і їси джанк-фуд… Насправді в абсолютній більшості випадків причиною акне є гормони, і від способу життя людини це аж ніяк не залежить. Не вішаймо образливих ярликів.

Напевне, більшість із нас пройшла цей етап намащування медом, натирання фруктовим льодом і наліплювання кілечок огірків на очі. У кращому разі воно нічого не дасть, у гіршому - подразнить шкіру і заб'є пори. Їжа існує для того, щоби їсти. Ми ж не п'ємо серум із гіалуроновою кислотою, хоч вона і корисна.

Міф, що базується на перекручуванні висновків одного дослідження, в якому проаналізували склад пухлинного матеріалу і відшукали там речовину, аналогічну парабенам. Тобто реально жодного причиново-наслідкового зв'язку. Але маркетологи у сфері косметики швидко зметикували, що на написі "без парабенів" можна непогано заробити, і підняли цілу істерію. Між тим, саме парабени є найбільш вивченими консервантами, які використовують у косметичній промисловості найдовше.

Чергова маркетингова істерія, яка почалася після затихання "парабенової істерії". Десятками років усі користувалися сульфатними шампунями, і чомусь ніхто від них не полисів. Насправді ж уникати сульфатів варто лише тим, у кого дуже пошкоджене волосся і дуже суха шкіра голови. А, ще не можу не згадати про прикол із sodium coco-sulfate. Коли понеслася істерія проти sodium lauryl sulfate і sodium laureth sulfate, виробники почали робити "безсульфатні" шампуні на sodium coco-sulfate, який нібито не такий "поганий", як sodium lauryl sulfate і sodium laureth sulfate, бо, бачте, "натуральний", там же "coco", тобто "кокос". Але при цьому всі чомусь мовчать, що sodium lauryl sulfate і sodium laureth sulfate насправді теж виготовляють із кокосової сировини, тобто sodium coco-sulfate - це те саме, що sodium lauryl sulfate і sodium laureth sulfate, просто по-іншому назване. Детальніше це все по-науковому пояснює хімік Perry Romanowski.

Цей міф було спростовано відносно нещодавно, тож він іще міцно сидить у головах. Навіть на сайті The Ordinary досі читаємо, що не можна поєднувати їхній ніацинамідний серум із вітаміном С. Але, як показали експериментальні дослідження, за нормальної температури ці два компоненти не вступають у жодну реакцію. Для того, щоб ніацинамід під дією аскорбінової кислоти перетворився на нікотинову кислоту і почав подразнювати шкіру, треба дуже висока температура, досягти якої можливо тільки в лабораторних умовах (детальне наукове хімічне пояснення є у блозі хіміка Stephen Alain Ko).

Цей міф виник на основі того, що пероральне споживання синтетичного вітаміну А під час вагітності може призвести до патологічного розвитку плоду. Ключове слово тут "пероральне споживання", тобто ковтання, приймання всередину. Як пише Caroline Hirons, не існує жодного дослідження, яке б довело, що крем із ретинолом здатен спровокувати дефекти розвитку плоду, та це й у принципі доволі важко собі уявити, адже креми й серуми містять доволі незначну концентрацію ретиноїдів, із якої всмоктується у шкіру ще менша її частка (і це тільки у шкіру, а яка частка здатна дійти до плаценти і чи здатна взагалі?). Що ж до грудного вигодовування, то тут узагалі абсолютно жодних застережень нема, про що вже прямо-таки "кричить" Caroline Hirons. До речі, запхну сюди ще невеличкий міф про бакучіол. Бакучіол - це не "рослинний ретинол", нічого спільного з ретинолом він не має, й ефекту, як від ретинолу, від нього не варто очікувати.

Це взагалі дуже часто чую і читаю в коментарях, від чого у мене кожен раз закіпають мізки. Якщо від нового активного засобу з'явилися запальні елементи, це означає, що він дуже активний і спровокував стрес, тож шкірі треба до нього звикнути. Або він банально не підходить шкірі й подразнює її, тобто шкіра дає реакцію на якийсь із компонентів засобу. Ніякі каки в нашій шкірі не живуть, ніякий крем їх "із надр" не дістає.

Сонце згубно діє на шкіру вже з першої секунди. Весь рік. Якщо за п'ять хвилин шкіра не "згоріла", це означає лише те, що вона не прийняла на себе необхідну для цього кількість UVB випромінювання, а от від UVA, яке викликає фотостаріння, опіків не буває, визначити "на око", наскільки наша шкіра постраждала від UVA за ці п'ять хвилин, неможливо, сумний результат буде помітний через роки. І так, сонячні промені спокійно проникають і в затінок, і навіть крізь вікна. Як каже Paula Begoun, шкіру треба захищати не від sunlight (сонячного світла), а від daylight (денного світла).

Дивлячись, де і скільки. У доглядовій косметиці вони нешкідливі, вони аморфні, але загалом не дають нічого окрім суто візуального ефекту і приємних тактильних відчуттів. Пори не забивають. Шкіра з ними нормально дихає. Однак, звісно, на все буває індивідуальна реакція. Мені в цьому сенсі якраз не пощастило: вся доглядова косметика з силіконами, яку мені доводилося випробовувати, мені жирнила і викликала реакцію очей. Але. У мене жирна шкіра і дуже чутливі очі. І взагалі не виключено, що то була реакція на якийсь інший компонент. Окремо слід сказати про силікони у засобах для волосся. Тут грамотні люди знають, що силікони не змиваються простим шампунем і накопичуються на волоссі, притягуючи весь бруд із довкілля, тому, якщо не користуватися час від часу шампунем глибокого очищення, то силікони перетворять волосся на тьмяну паклю.

Звідки взявся цей міф? Можливо, знову маркетологи задля просування своїх "безгліцеринових" засобів. Насправді, як пишуть в INCI Decoder, гліцерин - це суперзірка догляду, порятунок для сухої шкіри, ідентичний нашій шкірі компонент, який чудово її зволожує.

Це не більше, ніж маркетинг. Немає непоєднуваних продуктів (за винятком деяких активів, для яких важливим є pH).

Дивуюся, як маркетологи ще не додумалися, що можна випускати окремий крем для носа, для лівої щоки, для правої щоки, для підборіддя тощо. Неоране поле для фантазії насправді. Отже, якщо у складі крему немає сонцезахисних фільтрів, то його спокійно можна використовувати не лише вдень, а і вночі. І не лише на обличчя, а й на шию і зону декольте. А зараз зізнаюся вам у своїй страшній таємниці: у мене немає навіть окремого крему під очі, крем для обличчя в мене іде і туди, і, ясна річ, на шию. І нічого, мішки під очима не виросли, повіки не обвисли, "гусячі лапки" не повилазили. І ще страшніше: крем для тіла з хорошим складом у мене йде і на обличчя, і (о, ні!) під очі. І нічого зі мною не сталося, шкіра ніде не облізла. Тут, однак, найважливішим є саме склад. Якщо це базовий нейтральний зволожувальний крем, то немає такої ділянки шкіри, якій би він не підійшов. Пам'ятаємо, що крем - це тільки зволожувач, а трітмент - це попередній етап, це серуми, і їх уже можна підбирати залежно від потреб конкретної ділянки шкіри.

Не все дороге - хороше, у більшості випадків ми переплачуємо лише за бренд. І не варто сліпо довіряти відомим "люксовим" брендам, нерідко в їхніх доглядових засобів склад вельми і вельми сумнівний, і реально засіб з аналогічним складом можна купити буквально у 100 разів дешевше. Дуже цікава дискусія на цю тему (порівняння складів елітного крему La Mer і бюджетного мас-маркету Nivea) нещодавно відбулася між A. й DEPECHE GIRL, за якою я з цікавістю спостерігала, але не втручалася, бо нічого було додати. До речі, тут можу порадити ресурс Skinskoolbeauty, який на основі аналізу інгредієнтів допомагає підібрати "двійників" дорогих кремів у бюджетному ціновому діапазоні.

Оцей закидон часто чую у свій бік. Якби моя шкіра дійсно не дихала під кремом, то вона б уже давно задихнулася, бідолашка, бо я їй реально не даю шансів дихнути. Але чомусь, відколи я почала постійно носити крем, моя шкіра набула куди здоровішого вигляду. Дивина, та й годі.

Дивлячись, яка, дивлячись, кому. В усіх нас своя особлива шкіра зі своїми порами. Що комедогенне для одного, може бути некомедогенним для іншого. Плюс самі олії теж відрізняються за ступенем потенційної комедогенності. Одна з найвищою потенційною комедогенністю - кокосова олія, але навіть тут усе дуже індивідуально.

Тобто через деякий час він що, перестане зволожувати шкіру? Чи вона його почне відштовхувати? Про "звикання", можливо, доцільно говорити хіба що тоді, коли йдеться про спеціалізовані серуми з ретиноїдом, та й то це не означає, що через деякий час він перестає діяти, просто стан шкіри виходить на, так би мовити, "плато"; можна його підтримувати цією самою дозою ретиноїду, а можна збільшити дозу в надії ще більше покращити стан шкіри. Якщо ж ви знайшли "свій" засіб, який вас повністю влаштовує, то не шукайте в паніці йому заміну, "поки шкіра не звикла", все це - міф.

По-перше, більшість виробників пишуть ці цифри тупо навмання. Для прикладу погляньмо на склад крему LOreal Paris Triple Active Day 55+ (типу, для зрілої шкіри 55+):
AQUA / WATER, PRUNUS ARMENIACA KERNEL OIL / APRICOT KERNEL OIL, CYCLOPENTASILOXANE, ORYZA SATIVA BRAN OIL / RICE BRAN OIL, GLYCERIN, ALUMINUM STARCH OCTENYLSUCCINATE, STEARIC ACID, PALMMC ACID, PEG-100 STEARATE, GLYCERYL STEARATE, PEG-20 STEARATE, CERA ALBA / BEESWAX, STEARYL ALCOHOL, DIMETHYL ISOSORBIDE, ISOHEMDECANE, ARGININE PCA, CINNAMIC ACID, PHLOROGLUCINOL TRIMETHYL ETHER, CAPRYLOYL SALICYLIC ACID, POLYSORBATE 80, ACRYLAMIDE/SODIUM ACRYLOYLDIMETHYLTAURATE COPOLYMER, CETYL ALCOHOL, OCTYLDODECANOL, TOCOPHEROL, PENTAERYTHRITYL TETRA-DI-T-BUTYL HYDROXYHYDROCINNAMATE, METHYLPARABEN, PHENOXYETANOL, ETHYLPARABEN, LINALOOL, GERANIOL, ALPHA-ISOMETHYL IONONE COUMARIN HYDROXYCITRONELLAL, CITRONELLOL, HEXYL CINNAMAL, PARFUM / FRAGRANCE (F.I.L. B54561/1). Ви бачите тут якісь анти-ейдж активи? Я - ні. То що заважає 20-річній дівчині ним користуватися?
По-друге, у всіх різна шкіра з різними потребами. По-третє, от серйозно, що ж такого катастрофічного може статися зі шкірою, на яку намастили крем "для старшої шкіри"? Для початку, як вона взагалі дізнається, що написано на баночці з кремом?! Ну, ок, припустимо, що крем заряджений потужними активами, що далі? Хіба є нижня вікова межа для застосування, скажімо, ретиноїду - найпотужнішого анти-ейдж активу? Адже його можуть призначати і підліткам для лікування акне. Словом, коли я чую щось на кшталт: "ой, ні, мені за віком цей крем іще зарано" чи "чекаю 30/40 річного ювілею, щоб нарешті почати користуватися цим кремом", у мене на це одна єдина реакція - 🤦.

За такою логікою і крем для обличчя треба розподіляти тільки по підборіддю, а далі він сам якимось дивовижним чином пошириться на все обличчя. У кремів немає ніжок чи телепатичного дару, вони зволожують лише те місце, на яке ми їх намастили, і нікуди самі не "переповзають".

Думаю, я перерахувала далеко не всі міфи, тож запрошую всіх поділитися своїми спостереженнями за косметичною міфотворчістю. Також розкажіть, що з косметичних забобонів вас дратує найбільше. Особисто мене дратуть усі 🤪