YaYana , ти запустила нереально мотиваційний челендж 🫶 Надихаюсь історіями дівчат і розумію, що все, чим ми захоплюємось, із чим експериментуємо, робить нас кращими! Ми вдосконалюємось, хоча й не завжди залишаємо всі ці "новинки" в житті ✨Особисто я і зміни зачіски - два ідентичні поняття. От люблю зістригти волосся, яке не чіпала 3 роки, висвітлити його й затонувати червоним, рожевим 💞 Звісно, такі кардинальні "правки" не завжди корисні для локонів, але це саме те, від чого я не відмовлюсь ніколи, те, що приносить мені найбільше задоволення і те, що робить мене собою 🫶Іноді мені здається, що природній темно-русявий відтінок кучерів - і є я, але це така собі мимовільна думка 😂 Ще зовсім недавно хотіла зберегти його, змити пігмент, а тиждень тому висвітлила передні прядки 😏Завершуючи, додам, що ці пошуки ідеальності не завершаться ніколи, бо ми надихаємо, мотивуємо, підштовхуємо одна одну до вдосконалення кожним дописом у цій спільноті ❣️ Привіт красуні ! Долучаються до челенджу YaYana ❤️ #MoreMe На справді давно хотіла поділитися цим досвідом, але все ніяк не знаходила слушної нагоди, тому побачивши цей челендж зрозуміла - час настав )) Сама кардинальна моя б'юті зміна, яка запалила п'яту точку моєї рідні була - видалення родимок на обличчі. Насправді перший раз, вони не помітили(як не дивно) і спали спокійно, коли ще на 2му курсі мед універу я самостійно видалила собі нависаючу родимку над бровою - молода - дурна була (дурна тому що не подумала, що могла спровокувати тим видаленням), про це маю згадку у вигляді рубчику над бровою (не сильно помітний наразі) Короче - не робіть так! Але роки йшли, на обличчі в мене ще були родимки, які в юності були лише кольоровою плямкою на шкірі , такою собі "ізюмінкою" і подобались мені, але з роками, воно почало рости, з нього почало рости волосся , і я все більше і більше почала нагадувати собі відьму з мультиків, це тригерило. А ще, та що над губою із за свого розташування додавала мені +1 носогубку. Але, як не дивно , я дуже довгий час не наважувалась щось із тим зробити. І ось 2,5 роки тому, на фоні повного триндецю у моєму житті, коли вже рубанула каре і пофарбувалась в червоний 😂 я вирішила "згорів сарай гори і хата" - пора. Звернулась у клініку, на все про все з консультацією, оглядом лікаря , анастезією і самою процедурою - 20 хвилин - аккурат вклались перед відключенням світла) Потім годинка істерики домашніх: як ти могла видалити свою "симпатію" 😂 короткий період заживлення коли мазала виписаним лікарем кремом. І потім ще декілька місяців - Dermatix , 15 г зробленого в США гелю, який зробить так, щоб не було рубців. Коштує як крило від боїнга, але воно того варте. Хто планує робити таку саму процедуру, візьміть на замітку, бо не факт що лікар у клініці порадить (мені його порадила подруга, яка мала з ним досвід) На виході - задоволена як слон! На шиї залишився невеликий рубець , бо в процессі заживлення травмувала те місце, але воно не тригерить мене на відміну від родимки з волосиною яка там була 😂 Тепер без остраху роблю собі масажі (раніше весь час боялася травмувати родимки тим же шкребком гуаша чи іншими масажерами), що тільки на краще для мого обличчя ❤️Ось такий мій досвід ! Дякую всим, хто приділив хвилинку та прочитав! Усіх обійняла ❤️ Як тільки я побачила допис YaYana , було ясно що прийму участь у цьому челенджі. І як на мене це доволі цікава, бо насправді зачіпає більш серйозні теми. Бачити "Себе" у дзеркалі і подобатися собі, це дуже важливо і я знаю, як це складно. Чомусь інших нам легше полюбити, а ніж самих себе. Мені знадобилось доволі багато часу, що б побачити справжнє своє відображення в дзеркалі, та й не тільки в ньому. Перше що стало початком - колір волосся. Свій натуральний я не сприймаю зовсім, та й в ньому губилась. Буквально сіра миша. Це ж заставляло мене і бути такою : тихою, мовчазною, не дай боже хтось дізнається що я не слухаю Надю Дорофєєву ( нічого проти не маю, це як приклад популярної співачки), а слухаю готичний рок. Тож в якийсь момент мені захотілось щось змінити. Спочатку це був шоколадний теплий відтінок, фарбувала тонікою, то ж я отримала 7 різних кольорів за пів року 😂 Потім був трошки червоніший - отут прям почала мінятися. По перше мене почали бачити , а значить шо треба було почати робити ? Правильно, спілкуватися. І таким чином я дійшла до чорного кольору волосся і до можливості без заікань подзвонити до інтернет провайдера і добряче так посварити їх. Туди ж до волосся : позбавилась чубчика і почала експерементувати з довжиною. Чули що коса прикрала жінки? Ну от від мене ви цього ніколи не почуєте, бо каре це чудово. Я зараз з довжиною чисто через свою лінь і через те що можна не так часто мити волосся, а просто скрутити його в гульку. Не всім дівчатам личить довге волосся і каре стало мені ближче до душі.Водночас зі зміною кольору волосся, я вирішила і позбавитися засмаги. Хто взагалі придумав ту моду на обгарання на сонечку. Я навіть пам'ятаю як однокласниці ходили в солярій. Я не ходила, але кожне літо у бабусь так чи інакше закінчувалось засмагою і такою я була років так до 17-18ти. А потім я перестала засмагати, бо почало обсипати білими і коричневими плямами І ДІЗНАЛАСЬ ЩО Я ТО НАСПРАВДІ БЛІДА ПОГАНКА( так бабуся кличе мене ахахах). І тут вже почали грати очі, з'явився контраст зовнішності, почали личити речі, макіяж. Життя заграло іншими фарбами. Неочевидною частиною мого відображення стали парфуми. Здавалось би, яким боком вони до зовнішності, але насправді вони дають ніщо інакше, як вогонь в очах. Мої аромати раніше були тихими, не виразним, ну типу пахнути що б не воняти. Та я якщо чесно, я хоч і любила аромати з дитинства, але не впевненна що носила їх прям як от зараз. Я боялась не сподобатися комусь, бо знаєте, я якось сказала про Dior Poison що це прекрасний і чуттєвий аромат, а почула у відповідь що це вонь і все таке. А згодом, коли моя впененність почала рости, я почала дозволяти собі пахнути як того хочу я. І вже з часом, загіпнотизована світом парфумів, я і не помітила як мені все одно що думають оточуючі, стосовно моїх парфумових фаворитів. Я стала більш впевненна в собі, що б підлаштовуватися під смаки інших. І ось, на фотографіях я почала виглядати як справжня Зла королева і це відображення мені довподоби. Дякую тобі YaYana за такий крутезний челендж! Можливо, мої зміни не стільки про б'юті, як про здоров'я ментальне й фізичне, та вони дійсно змінили моє життя 😌 У мене аж дві такі речі.Перша - це прийняття своєї ваги. Я ніколи не була маленькою-худенькою, вже з 10 років переймалася через вагу, під тиском суспільства сиділа на дієтах, дістала РХП, це був дуже болючий та важкий стан, який зіпсував мені значний період життя. Позбулась його (точніше, вийшла в ремісію) я вже в дорослому віці. Але у мене декілька років тому був період, коли я вирішила піти в зал і там під впливом оточення знов стала худнути, я схудла дуже сильно, до ІМТ 18, у мене було навіть щось на кшталт рельєфу (і проблеми зі здоров'ям) і знаєте, що? Мені не сподобалось. Вигляд тіла, виснажене обличчя, постійна втома, випадіння волосся, величезна купа часу йшла на підтримку форми. Мені не сподобалось те, про що я мріяла роками. Тепер спорт в моєму житті лише для задоволення, їжа для енергії, користі - і теж задоволення, у мене не темніє в очах від втоми, а найголовніше - я знов подобаюсь собі на світлинах. Мені захотілося красиво вдягатися, робити зачіски та макіяж. А ще я думаю, що той досвід стане щепленням від подібних експериментів на все життя.А друга історія зовсім на першу не схожа. Про брекети я мріяла пів життя, шлях до них був довгим та складним, але кожна витрачена гривня була того варта. Мене турбувала не тільки естетика, а й складнощі у процесі їжі - загугліть відкритий прикус. Я ношу їх вже майже три роки, зовсім скоро знімуть. Я перестала комплексувати, моє обличчя стало набагато симетричнішим, змінились риси. Мені подобаються ці зміни. Зовсім скоро можна буде знов кусати яблука та гризти горіхи ☺️ Тут потрібно було не прийняття себе, а навпаки, бо проблема медична, і я тішуся, що наважилась на ці зміни. Хто носив брекети, той знає, що це не просто - потрібен набагато ретельніший догляд, а ще це буває боляче (так, досі) і дорого. Але це було найкраще моє beauty та health рішення за все життя. І наостанок процитую улюблену пісню:"Розкажіть мені, що кому я винна,Філіжанка я, або може бочка винна,Мій вид — це мій світ, історія моя,Оберталась би Земля, якби я була не я?"Любіть себе - у нас одне життя, одне тіло, іншого не буде. Дбайте про себе і насолоджуйтесь кожною миттю 🫶🏻 
