Так. Це Моніка Белуччі. На першому і другому фото. На третьому - я, вісімнадцять років тому. На четвертому - уже теперішня)) Прочитавши тему флешмобу, я довго не думала над тим чий образ буде у мене на першому фото. Більше, ніж двадцять років тому, двоє моїх знайомих присвоїли мені прізвисько "Моніка". Більше мене так ніхто не називає, але у телефонному записнику одного з них я досі так і записана. На моє запитання чому їхня відповідь була короткою - переглянь фільм "Малена" і все зрозумієш. Звісно я переглянула. І нічого не зрозуміла. Питаюся згодом, до чого тут я? Ти що не бачиш, ти дуже схожа на Моніку Белуччі, яка є виконавицею головної ролі. Чесно кажучи, я досі не бачу особливої схожості між мною і акторкою, хоча мені дуже приємно, коли періодично і навіть зараз люди при знайомстві кажуть, що я їм когось нагадую. А через деякий час надсилають фото акторки і кажуть про схожість. Не знаю, кажуть, зі сторони видніше ... Чи запав мені в душу сам фільм, важко сказати. Фільм неоднозначний і дуже емоційний.У своїх інтерв’ю Моніка Беллуччі неодноразово розповідала, що "Малена" стала важливим фільмом у її кар’єрі, адже вперше головний акцент було зроблено саме на її образі, а не на репліках. Мовою тіла їй треба було показувати всі свої емоції та внутрішні переживання, мовчазно проходячи повз осудливі погляди. Думаю, що моя емоційність і дуже розвинута міміка є ще однією причиною нашої схожості.Особливого шарму "Малені" надає плейлист, над яким працював легендарний Енніо Морріконе. Музичний альбом з однойменною назвою MALENA був навіть номінований на премії "Оскар" та "Золотий глобус". 
