Хочу приєднатися до челенжу чарівної M A X I M O V A 🌷 та привітати зі святом всіх тих, хто носить окуляри по-необхідності чи для стилю. Особисто я почала гірше бачити десь у середній школі. Незнаю чи це пов'язано, але мені здається це було під час активних занять танцями, де було безліч так званих крутилок. Саме тоді у мене з'явились перші окуляри, але до кінця школи я соромилась їх одягати "на людях", тому списувала конспект у сусіда по парті. Так я протягнула до випуску 😉 Потім універ та автошкола, це стадія примирення та любові, я носила їх постійно, мала в арсеналі вже декілька штук, далі трохи бавилася з різнокольоровими лінзами та врешті решт повернулася до окулярів, це зручніше, швидше та придає певного шaрму. Зараз я не ношу окуляри постійно, тільки під час роботи і то не завжди, за кермом чи в кіно (тут я думаю ви розумієте як я не люблю 3D фільми 😄) Стосовно мейку нічого нового, на мені 'робочі' та всім відомі Lamel та Maybelline. Всім гарного вечора ❤ На жаль, я не пам'ятаю, як це жити з гарним зором. Після 1 класу він різко погіршився. Але тоді в 90-х була інша медицина. Я пам'ятаю, як окуліст казав, що окуляри - це милиці для очей 🤦♀️, і треба відтягнути їх надягання якомога довше. Тоді це призвело до ще більшого погіршення зору. В 2 класі був невеличкий мінус, а окуляри мені виписали тільки в 9 класі з - 3,5, я вже не бачила з першої парти... На щастя, часи міняються і підходи до корекції зору теж. А з появою в моєму житті контактних лінз, воно заграло яскравими барвами. В цьому році буде 18 років, як я почала носити лінзи. Окуляри ношу переважно вдома і на вихідних. В мене великий мінус, скло достатньо товсте і крізь нього очі візуально двічі менше. Мені такий ефект не подобається. Але якщо яскравіше нафарбуватися, то виглядає досить цікаво. Дякую M A K S I M O V A 🌷 за цей челендж 😘 Цікаво побачити дівчаток в окулярах - всім личить цей аксесуар, додає родзинки образу🔥 Підтримую челендж @M A X I M O V A🌷.Я "очкарик" з 4х років. І, нажаль, в дитинстві чула багато різноманітних образ з цього приводу. Це створило в мені неабиякий комплекс, я соромилась носити окуляри, ходила без них і щурилась. І це стровювало ще більші проблеми з зором. У мене випадок, коли не можна носити лінзи, тож це було завжди проблемою Проте згодом я почала більше сприймати себе, любити, зустріла свого чоловіка, що запевнив, що я дуже гарна в окулярах. Та і водити машину було обов'язково в окулярах.П.с. навіть не знала, що 4 березня такий день 😁 
