Привіт усім! Не пройшло і місяця, як я нарешті підтримую крутезну ініціативу нашої красуні Оксани К. Насправді я просто чекала, поки подруга поверне мені книгу, з якою я хотіла сфотографуватися. Отже, "Доця" моєї тезки Тамари Горіха-Зерня. Мені важко добрати слова, щоб описати цю книгу. І її неможливо читати без сліз. Бо вона про наш спільний біль, нашу спільну рану. Про війну, яка триває вже десятий рік. І людей, для яких вона почалася у 2014-му, а не 2022-му. Про життя під обстрілами і в окупації. Про ті страшні реалії, про які багато хто з нас і не здогадувався до 24 лютого. Не здогадувався завдяки мужності й героїзму наших захисників і людей, про яких ця книга.Письменниця є волонтеркою та громадською діячкою і цю історію зшила з десятків реальних історій реальних людей, які першими стали на захист нашої країни десять років тому. Роман відзначено Шевченківською премією. Дуже-дуже рекомендую до прочитання тим, хто з якихось причин іще це не зробив. Але попереджаю, що без сліз не обійдеться. До речі, в інтернеті є аудіо версія.Ну, і, щоб хоч якось прив'язати це до косметичної теми, то у своєму образі я використала мою єдину помаду Laura Mercier з матової серії у відтінку vibe, а решту діла вже зробив аксесуар.Також нагадаю, що завдяки Олені Романюк у нас запустився бук-кросінґ, тому, якщо вас цікавить сучасна українська література, то залюбки дам почитати, у мене є деякі автори, a також багато нон-фікшену 🤗 
