Я 10 із 10, незважаючи на те, що не вписуюсь в класичні рамки краси. Колись моє пухнасте, неслухняне волосся, що нагадувало зачіску Хаґріда, було каменем спотикання: батько постійно вимагав, щоб я запліталась, бо ж інакше виглядала "косматою та неохайною"; подружки пропонували вирівняти, пофарбувати або постригтись, щоб виглядати якось інакше; а вчителька в новій школі, куди я перейшла в 8 класі, подивившись на мої французькі коси, зневажливо назвала "біженкою з Узбекистану".І в мені постійно боролися дві особистості: одна любила свої неслухняні локони, а інша милувалась шовковим блиском ідеально гладкого волосся інших дівчат і мріяла про таке ж саме. Тому я пробувала щось змінити: робила стрижки, витягувала пасма, але всі мої зусилля дуже швидко сходили на нівець - вологість, вітер або дощ моментально визволяли бурхливий норов моєї шевелюри)). 
