Для поцінувачів гурманіки Montale Sweet Vanilla

Ще один парфум від Montale, який чекав свого часу.

Вирішила я спробувати його влітку. Про себе думаю, чи з глузду з'їхала, чи що 🤦🏻‍♀️ Потім заспокоїла себе тим, що саме цього літа експериментую з парфумерією. Ношу те, що раніше навіть не думала носити у спеку. Тож, експеримент.

Отже, Sweet Vanilla. На старті маємо таку концентрацію кондитерської ванілі та абрикосового джему, що для мене відкрились алкогольними нотами якогось лікеру. Хвилин через 10 це буяння вгамовується і замість лікеру маю солодку, гурманську ваніль та шкурку абрикосу. Знаєте, коли прям носом втикаєшся в плід, та робиш вдих.

Я вважала, що у спеку це буде занадто. Та не дивлячись на те, що то Montale, аромат не грузить. В піраміди заявлено всього дві ноти - абрикос та ваніль. Так воно і звучить. Це солодко, голосно, шлейфово, все те що шукають у марки Montale. Ці дві ноти настільки переміщуються між собою, що на виході я можу не відразу відчути саме абрикос. Для мене це фруктовий джем з ванілью. Я вдячна за те, що тут нема османтуса, який часто кладуть в парфуми задля імітації персика та абрикосу. Бо мій мозок його дуже добре вихоплює, та не ведеться на цю гру. Тут же абрикос м'який та приємний. У спеку, години через 4 сидить вже близько до шкіри, але відчувається добре. Хоча коли дує вітер, розумієш, що шлейф нікуди не зник. Пробувала його взимку, якось не зайшов він мені. Абрикос я майже не відчувала, тільки ваніль.

Для мене це скоріш моноаромат. Із розділу позитивної гурманіки. Коли наносиш аромат і в тебе мимоволі з'являється посмішка на обличчі. Та більший об'єм я не хочу, бо такого роду аромати добре під настрій. Я не поцінувач саме їстівної гурманіки в парфумерії. Добре коли є, як ліки від хандри. Та не на постійній основі.

Пробували? Що скажете?