#showhowitwastomakeupclub

Привіт, красуні!

З моменту, коли я тільки почала фарбуватися, пройшло дуже багато часу. Змінювались мої брови, зачіски, але незмінним залишалося лише одне - любов до косметики:-)

Перший свій "дорослий макіяж" я почала робити в 16 років. Мені дуже подобалося обводити очі зверху, та профарбовувати слизову, і, звичайно, використовувати сріблясті тіні під самі брови. Здається, у ті часи так фарбувалися всі:-) Трохи крінжово, звичайно, не по віку, адже в 16 років, я вигладала, як в 20.

Далі переломним етапом в зміні образу, стало як раз 20-річчя. Срібні тіні змінилися на коричневі, навчилася малювати стілки, та перестала профарбовувати нижнє повіко. І от тоді мені подарували плойку. Як же вона мені подобалася! Кожного ранку, я прокидалася на роботу, мила голову, висушувала волосся, і крутила улюблені локони. І ні, мені було не лінь. Але тоді почалися якісь дивні експерименти с бровами. Я майже повністю їх вищипувала, і малювала нову форму, набагато вищу за природню.

Потім в моду увійшли широкі брови, і я знову почала їх відрощувати. На той момент, мені чомусь здавалося, що чим ширше та темніше вони будуть, тим краще...ех... Я так довго ходила.

22 роки. Батьки не дозволяли мені фарбувати волосся (я тоді жила з ними), але жага до змін перемогла. Я купила Тоніку, і затонувала волосся у темний каштан, який з часом вимивався в рудий. Було цікаво, але потім я зрозуміла, що з натуральним кольором - все-таки краще.

24-26 років. Декрет:-) Я вже більш прокачала свої навички з макіяжу, завдяку ютубу. Тоді, я просто шаленими темпами стала скупляти косметику, і в мене почали з'являтися перші палетки тіней. Та чогось не вистачало.

Правильно, значить треба експерементувати з волоссям. Спочатку я купила фіолетову віддіночну маску, і пофарбувала хвіст. Мені так сподобалося, що згодом я перефрбувалася в червоний. Знаєте що? Я була самою яскравою мамою на дитячому майданчику!

В 27 років кольорові експерименти набридли, і я вирішила, що треба міняти волосся на блонд. Напевно, це єдине рішення, про яку я зараз трохи жалкую, адже якість пасм звичайно стала гірше. Але я ж розумію, що це така жіноча суть, спочатку створювати проблему, а потім роками її вирішувати.

Проте в той час мій макіяж став набагато яскравіше. Я стала скупляти яскраві пігменти, та додавати колір в щоденний образ.

30 років. Це той період, коли я нарешті прийняла себе і без косметики, та звела макіяж до логічного мінінмуму. Звичайно, я, як і раніше, полюбляю експерементувати, але зараз спокійно можу піти на роботу лише з оформленими бровами та нафарбованими віями, без мільйона блискіток. Мені подобається, як натуральний макіяж, так і більш яскравий. Зараз я на цьому не зациклююсь.

Я не боюсь змін із зовнішністю, і мені дуже цікаво подивитися, як переміняться вподобання в 40 та 50 років. Та впевнена, що косметика завжди буде присутня в моєму житті.

Дякую за увагу, красуні!