Із блондинки в брюнетку й назад.

Без фарбування я чесно витримала всю вагітність, а тоді — ще цілих три місяці.

Я ношу густе мелірування. Люблю як моє світло-русяве волосся, збагачене сивиною, виглядає в цій техніці. Та і час її виконання майстром значно коротший за трендові фарбування. Все розумію, але три години — мій максимум у перукарському кріслі.

Повернемось, власне, до туди—сюди трансформації. Післяпологовий гормональний коктейль провокував мене зробити шозавгодно: каре, рожеві пасма, завалити все в темний або в тотал блонд. І коли прийшов час, я, звичайно ж, обрала темний (навіщо?!).

Якщо ми з вами подружки, ви точно знаєте, що я фарбуюся в темний приблизно кожні 3 роки. Для чого, невідомо. Помітила, що у період стресу чи змін. Тоді за місяць оговтуюсь і починаю знов висвітлятися. Ну ось така людина.

Цього разу Альона (моя перукарка) змусила мене записати відео-застереження. В ньому, я обіцяю більше ніяких затемнень. А якщо повернусь з таким запитом — у Альони є дозвіл стукнути мене феном й виставити за двері салону.

Крім Альони підтримувати шевелюру мені допомагають: зміцнюючий шампунь Vichy — зменшує випадіння, активує ріст нового волосся, приємна текстура та запах; спрей-термозахист від Alfaparf — захищає волосся від впливу стайлеру, робить його мʼякесеньким, має активну парф композицію (от прям солодко пахне, але мені подобається); масла від CHI та L’Oréal — зволожую ними кінчики і довжину, щоб не було сухостою.

Будь ласка, скажіть, що я не одна така 🙈

P.S.: Тут я — брюнетка, блондинка я — у попередніх дописах (або на аватарці).