With love to Makeup
Любов до себе — це звичка, яку кожна людина плекає у собі, черпає з внутрішніх ресурсів і зовнішніх стимулів. Моя історія про любов до себе починалась із зародків прийняття себе у підлітковому віці.
Зараз усе популярнішими в соцмережах стають теги #loveyourself #selflove #selfcare. Це позбавляє красу "кайданів" об'єктивації, об'єктифікації й уречевлення. Хороший симптом суспільства, як на мене, адже тепер любові відкриті джерела внутрішньої свободи і прийняття себе. Кожен психолог скаже, що розуміти свої бажання, турбуватися про себе і задовольняти власні потреби – це ознаки психологічного і фізичного здоров'я. Добре, що суспільство "лікується".
Я не так давно стала уважною до себе, адже альтруїзм, з яким я кидалась у навчання/практику/роботу унеможливлювало це. Ти маєш швидко зібратися, виконати мінімальні і найпростіші гігієнічні процедури, зарядка (у мене щодня!!!) – ну і який там п'ятиступінчастий корейський догляд? Пфф, це unreal. Часу нема. Немає на себе часу. Проте знання з психології дають чітке розуміння, що любов до себе має проявлятися протягом життя… І на сьогодні макіяж для мене розділився на дві категорії: як високе модерне (чи краще постмодерне) мистецтво та як терапія. Беручи до рук пензлик та починаючи створювати свій шедевр, кожен/кожна вмикає свою уяву, додаючи емоції й даруючи можливість відкрити собі та світові красу людського єства! Хтось вважає це хобі, хтось професією чи ремеслом, я називаю це майстерністю, ба більше – мистецтвом! Отже, митці й місткині, любімо себе, любімо рідних, близьких і кохаймо коханих!😉
Для себе і для вас додаю віртуальну косметичку!❤️
Щось із цього переліку я маю (доглядові засови), а декоративні продукти планую придбати. Особливо помаду. Червоний – колір пристрасті. А в моїй душі вони вирують щохвилинно.
Коментарі (0)