Я МАЮ ВСЬОГО ОДНЕ ТІЛО #Sportlifemakeupclub

Історія як я перевинайшла любов до себе через щоденний рух.

Травень 2024.

Я прокидаюся о восьмій ранку. Сонячне проміння обливає моє обличчя. Пташки вицвірінькують мелодію весни. Глибокий вдииих. Потягушки. І я сонно йду розстилати килимок.

Насолоджуючись рухом кожного суглоба при виході в собаку мордою вниз, пригадую, що сьогодні третя річниця зізнання в любові своєму тілу — щоденного руху та активності. Всього декілька років тому мій ранок виглядав геть інакше.

Травень 2021.

Я прокидаюсь о першій дня. Щільні штори не пропускають жодного промінця в квартиру. Вікна наглухо закриті. Глибокий вдииих. Я дістаю ноутбук на ліжко. І за роботу!

Не рухаю нічим, окрім пальців. Виявляється, працюю вже чотири години. А я і не помітила. Відкриваю телефон, замовляю доставку бургерів. О, приїхав кур'єр. Вперше за день підводжуся з ліжка. Помічаю у дзеркалі своє тіло та поспішно йду далі. Неприємно бачити, як я обрала життя надмірної ваги та сутулої постави.

З бургерами повертаюся на ліжко і шукаю, під яке відео пообідати. Чи то сніданок? Це ж перший прийом їжі за день. А може вечеря? Вже ж п'ята вечора.

В рекомендаціях випадає відео про фітнес. Я з обережністю клацаю на нього, не підозрюючи, як воно змінить моє життя. Там кажуть: ви маєте всього одне тіло. Всередині щось йойкає.

Доїдаю, встаю і пробую повторювати рухи за тренеркою. Через 15 хвилин, вся мокра і в шоці — це що зараз відбулося? Десь під жировою тканиною у мене є... м'язи? І чому це було так складно?

Червень 2021.

Проходить місяць, і я щоденно знаходжу себе на килимку. Досліджую свої можливості, роблю перше віджимання! Замовляю гантелі та набір резинок. Худну на 5 кілограмів. Та, що важливіше, відчуваю своє тіло і починаю його любити.

Я обрала фітнес випадково, та як же він мене змінив. Маленькі кроки притягуюсь цілу еволюцію: я щодня ходжу на тривалі прогулянки в парк, харчуюсь інтуїтивно, засинаю та прокидаюсь раніше. Тяжко, б#@ха! Але так цікаво.

Липень 2021.

У мене з'являється стільки енергії, що я перетворююся на активну мавпочку.

П'ятнадцятихвилинні сесії фітнесу перетворюються на півторагодинні. Худну ще на 7 кілограмів. Я дякую своєму тілу за кожен рух, за кожне найменше досягнення, завжди пам'ятаючи, що воно у мене одне. А тіло відгукується, і дякує мені за турботу. Вперше за 21 рік життя я відчуваю гармонію.

Так само пройдуть наступні півроку. А потім...

Лютий 2022.

Починається повномасштабна війна. Я їду з Києва в Карпати. Я взагалі не була готова. В голові каша. Єдине, що у мене є з собою, — моє улюблене, єдине тіло. Повноцінним фітнесом, звісно, не виходить займатися. Але я продовжую рухатися за будь-якої нагоди. Тільки це і тримає мою кукуху.

Травень 2022.

Я повертаюсь у Київ. УРА! Я вдома. Шалено дякую захисникам, що це взагалі можливо. Знову дякую своєму тілу, що воно зі мною. На річницю щоденного руху роблю собі подарунок: з цікавості купую курс з пілатесу і ЗАКОХУЮСЬ. Наступний рік я проведу, вдосконалюючи кожен рух хребців у кішці-корові.

Травень 2023.

Чомусь зміни у мене відбуваються саме по травнях. Хіхікаю від усвідомлення, поки купую абонемент у зал. Не знаю, що спонукало мене саме до тренажерки. Але наступний рік я без неї жити не зможу! Зі станової тяги у жим грудьми, а після того три підходи по вісім повторів на біцепс — оце я розумію життя.

Травень 2024.

Однієї тренажерки мені було мало. Я ніби у п'ятому вимірі, — продовжую фітнес та пілатес, додаю біг та постійно пробую нові види активності: болдерінг, пол денс, хіп-хоп, калістеніка, йога, кросфіт. У мене немає конкретної цілі, я просто тренуюсь.