Я 10 з 10, незважаючи на свою неідеальність. Я вчуся любити себе попри недоліки. Я вчуся не вважати якісь особливості свого тіла недоліками. Вчуся відокремлювати себе від думки суспільства про те, що є гарно. Я унікальна і мені цього достатньо.Коли ми маленькі, то ще не маємо і гадки про свою "неідеальність". Вже згодом "добрі люди" ткнуть нас в наші "проблемні місця". Так у школі я узнала, что в мене завеликий ніс та широкі плечі. А до того жила собі і навіть не підозрювала, що зі мною щось не так🤷 Потім ще довго розглядала своє, ще недавно нейтральне відображення у дзеркалі, але тепер воно здавалося мені бридким. Я таки побачила цей величезний ніс🙈 А за ним і широкі плечі. А там і руки здались занадто довгими, бедра широкими, груди замалі... Довго я жила з цим неприйняттям себе. Довго знаходила в собі недоліки. Зараз це в минулому, бо проведено багато роботи над собою. Усвідомлено багато речей. Але все ще бувають флешбеки від тієї невпевненої 14річної дівчинки. І тоді я обіймаю її серцем та нагадую настільки вона унікальна, настільки гарна та сильна. Нагадую, що всі шаблони краси вигадані та марні. А її світло душі не можливо згасити чиїмось недобрим словом.І ті хто казав, що з нею щось не так, просто не витримували її самовираження, бо не витримували своє, не даючи собі бути справжніми, бо боялися, що їх не приймуть. Я 10 з 10, незважаючи на чиюсь думку.Я 10 з 10, незважаючи на стандарти краси.Я 10 з 10 і крапка. 
