Я 10 з 10, незважаючи на…Купу комплексів, які я мала з дитинства і набутих в старшому віці.Нажаль, я мало чула в дитинстві хороших слів про свою зовнішність, свою унікальність, любов до себе і всяке таке. Чомусь мама мені казала, що плаття мені не пасують, волосся треба зібрати. Ну так сталось і нічого з тим вже не поробиш. Я доросла жінка і я вчусь любити себе і хочу навчити свою дитину цьому ж.Якщо чесно, я схиляюсь перед вами, дівчата 😌Мати мужність розповідати про свої особисті комплекси або особливості-оце саме головне. Приймати себе в дзеркалі, працювати не тільки з зовнішністю, а й з думками- це і є жіноча мудрість.Що ж зі мною не так? Темна шкіра, багато волосся на тілі , сивина з 23 років після втрати рідного брата, великий ніс, веснянки, які важко перекрити тональними, темні кола під очима, малі губи, зуби, широкі плечі, великий розмір ноги, маленька дупа😌 І список напевно можна продовжувати…От звідки воно все береться?Тільки після 30 років я почала дійсно приймати себе. Перед декретом я працювала в офісі, кожен день приводила себе в порядок і йшла на роботу. Нажаль, в декреті на це все часу не було. Не було достатньої допомоги, я 24/7 сама з малючком. Чоловік на роботі, забезпечує нам життя і теж втомлюється , а родичі за тисячі кілометрів. Післяпологова депресія, проблеми з гв, розійшлися шви, не влізла в одяг. Та я в дзеркало не могла на себе дивитись. Незважаючи на підтримку чоловіка, мені все було не так. Тільки коли дитині виповнився рік, я почала приводити себе до ладу, почали трохи виходити в світ. Зараз я маю час і на макіяж і на каву☺️А на каву можу піти і з сином🤌 Але це все дійсно мене трохи втомило. Незабаром, ми йдемо в садочок і я планую повертатись на роботу. Тож всі труднощі тимчасові.І всі думки можна привести до ладу, головне поставити собі ціль.Кожна жінка особлива, кожна з нас 10 з 10. Рада бути в цьому клубі, рада, що є з ким ділитися своїми думками. Дякую кожній за допис і за кожну історію♥️P.S. Пораджу книжку для саморозвитку та натхнення.«Дівчина-вогонь» Кари Елвілл Лейби♥️ 
