Blondie_rs

Історія мого волосся

Історія мого волосся

Привіт усім!

Кожна з нас, напевне, хоча б раз робила експерименти з волоссям. Зазвичай, це було пов'язано з тим, що нам не подобався його колір. Деколи кучеряшкам хочеться пряме, а володаркам прямого волосся хотілось кучері. Або банально сваримо волосся за те, що воно рідке, тонке, сухе, ламке, чи ... надто пухнасте, як казала я (агась, придумуємо проблему там, де її нема).

У мене хоча б не було бажання своє пряме волосся робити кучерявим, а навпаки вирівнювала кінчики, щоб вони не загинались.

Мій шлях тривав майже 10 років. Я пройшла багато дивних, деколи трешових ситуацій щоб зрозуміти, що натуральний колір волосся - найкрасивіший. Що він мені справді пасує, і слід цінувати, що природа дала мені таке густе, блискуче волосся карамельного кольору. Власне, на першому фото ви можете побачити його в оригіналі, яким воно було до 2015 року.

Я давно вже хочу написати цю енциклопедію задля мемуарів, та й приємно поділитись своїм досвідом з вами! Що ж, поїхали))

Як мене тільки не називали... Цибулькою, блондинкою... Але найчастіше - золотоволоскою. Справді - волосся було надзвичайно світлим та блискучим. Пригадую, що мила раз в тиждень, оскільки майже не жирніло. Та й була ще одна причина - я боялась води. А коли бодай крапелька попаде в око... Все, в хаті починався крик зі словами "Мама, рушнииииик!".

Коли, як не в студентські роки, починати експерименти? Поступивши в музичне училище, ми з подругою по квартирі вирішили купити тонуючу фарбу. Хоча, це скоріше був тонуючий бальзам. Бавились з нагріванням води на газовій плиті, старались не замастити все довкола та не замерзнути в голову на першому поверсі старої будівлі. На жаль, вдалої фотографії з моїм першим експериментом я не знайшла. Мама приїхала в гості подивитись як я там обжилась, довезти трішки речей. І мало не впала з несподіванки - у мене на волоссі з'явилось червонувате пасмо! Десь від 2015 року волосся почало сильно темніти. Я все казала, що то від пилюки в тому місті, де я навчалась (жартую). Я не дуже хотіла таке, тож у знайомої перукарки дізналась про таку процедуру як висвітлення окисником... Заодно, можна було додати більш насиченого кольору, адже темно-русяве волосся мало що брало.

Довго думавши, я все ж таки подзвонила перукарці та назначила висвітлення з тонуванням у рожеве золото. Дуже довго обирала засіб та зупинилась на Шварцкопф Igora P 11-89 - Plus Ultra Blonde Coral (прикріпила у продукти). Колір справді получився дуже інтелігентним, не "крикливим". Але... Ця перманентна фарба змилась наче тонуючий засіб - за 4 миття голови, тобто мені її вистачило ледь на 2 тижні. Я розстроїлась, бо тонуючий засіб з аналогічним ефектом обійшовся мені б тоді в 5 разів дешевше. Думала, якщо фарба - то буде все ж більш стійкою.

А найбільш страшним тут був той факт, що я наче облисіла. Через висвітлення у мене справді волосся наче стало наполовину менше. Окисник прибрав пухнастість та блиск, а ще й пару днів був хімічний приторний запах на подушці, і мені здавалось, що я ще й шкіру обличчя зіпсую. Проте, такий переляк у мене перейшов доволі швидко і почала потирати ручками, що буду чудити далі....

Як ви зрозуміли із заголовку... Мені скучно не було. Викладачка по фортепіано уже не знала, який колір буде наступного уроку. Я брала звичайну Колорісту від Лореаль. Нею було просто та швидко, особливо на висвітлене волосся, яке вхоплювало колір.

На першому фото мій невдалий експеримент з тонуванням у синій та рожевий. По-перше, на все волосся мені не вистачило пігменту, а зрештою я й не хотіла. До рожевого у мене ніяких претензій, але синій не вимивався більше 4 місяців, перетворившись у брудно-зелено-бурий... Мало того, він навіть окисником при наступному висвітленні не вийшов повністю... Тож, я більше не ризикувала брати такого плану "пігменти".

Якщо порівняти перші фото та ці - видно, що волосся візуально мало і воно не має об'єму. Але мені тоді це було норм... Ех.

2019 рік у мене описаний пошуком холодного блонду. Надоїв рожевий єдиноріг, хочу Гендальфа з улюбленого Володаря Перснів!

Насправді, таку чарівну штуку мені підказала сестра. Це водичка для прибирання жовтизни від Каллос (прикріпила до продуктів). Після миття голови її слід в маленькій пропорції розмішувати з водою та полоскати волосся. Але ж ні - я хотіла ефект посильніше. Я накрапала в тазик доволі багато рідини і занурила туди свіжо-висвітлене волосся. Це було швидко, зручно та просто. Волоссю ніяк не шкодило, і вимивалось за місяць-два. Плюс - зацініть, як рівненько все було затоновано з прекрасним балаяжем.

Під кінець 2019 року я все ж спробувала пофарбувати себе тонуючим бальзамом від Нотатон. Ефект сподобався і також тримався довше чим перманентна фарба від Шварцкопф, згадана вище.

У 2020 мене все ж винесло з сірого на "блонд". Ну, блондом це вже було важко назвати. Волосся було сухим, ламким та й просто не життєрадісним. Вирішила вибілитись прямо під корінь, що й було моєю помилкою. Я знову пару днів погано спала через те, що вже волосся на собі не відчувала. Почала задумуватись, чи треба мені взагалі щось чудити тепер...

Вже не було що втрачати, тож я взяла Колорісту від Лореаль, стару та провірену мною, у персиковому відтінку. Думала, що буду більш вогняно-рижою, але вийшов доволі стриманий колір, який потім почав у рожеве золото віддавати.

А спасати вже не було що. Після останнього висвітлення у мене волосся перепалилось і зламалось так, що утворився "другий поверх" - невеличка чолка по кругу (приблизно на половину довжини мого волосся). Я реально плакала... Навіть не можу знайти фото, де б це було видно, адже я завжди старалась це заховати. Самій ставало страшно від того, скільки волосся я втратила. Бувало навіть таке, що я купляла тонуючий бальзам темно-русявого кольору і просила маму мене замалювати. Таким чином, я час від часу навіть приховувала сильно-висвітлене та вбите волосся, яке вже було майже білим. Останній раз висвітлювала по причині вирівнення межі окисника. Оскільки я тоді вибілювала під корінь, волосся відросло і не було плавного градієнту.

Але, слід було брати себе в руки і виправляти все, що начудила. Я дивилась старі фото і не розуміла, для чого я гралась із вибіленням. Для чого... Що було не так...

P.S. Шампуні та кондиціонери Матрікс та OGX давали бажаний ефект лиш на початках, а потім було наче звикання, тож я вже більше їх не повторювала. Філери також діяли лиш кілька раз, а далі волосся наче привикло і ефекту я не бачила (мова про Ладор, а Фарм Стей взагалі був недієвим на мені).

На фото - літо 2022 року. Вже видно різницю між натуральним кольором з блиском, та випаленим сухим волоссям, яке наче антенки стирчало в різні сторони.

Що я тільки не пробувала... Олійки, маски, кондиціонери, супершампуні. І моє переконання, що я не стригтиму волосся до свого весілля - все ж було порушеним. Не хвилюйтесь, заміж я вийшла. Не слід робити пожертви, які не принесуть користі перш за все вам. Почала зістригати вбите волосся, і майже за два роки повернула той стан, який був колись. Останній раз вибілювала у 2021, тому роблю відлік від того часу (а зістригати почала з літа 2022).

Я постійно вірила, що волосся буде мати силу відновитись. Я додатково пропила курс біотину, який зміцнив волосся та нігті. Раз на три місяці зістригаю кінчики.

Десь з березня 2023 я відчула суттєві зміни - волосся стало пушистим та густим, як колись, в давно забутому 2015 році. А який колір... Тішить мене щодня... Дає золотий відлив, і не потрібно ніяких фарб!

Зараз користуюсь звичайним добре очищуючим шампунем та зволожуючим бальзамом чи маскою.

Висвітленого лишилось дуууже мало, максимально 10 см на декотрих пасмах, тож ще кілька стрижок і все!

Останнім часом полюбляю шампуні від Тресемме. Мала різні їх види. За свою ціну дуже достойні. А до пари вже кілька років поспіль користуюсь кокосовою серією від нашого Dr Sante. Бюджетний варіант, який вкрав моє сердечко!

Тож, підсумувавши, хочу сказати одне. Пробуйте, експериментуйте, але не забувайте, що часом те, що дане природою - безцінне. І, можливо, не всім вдастся вернути те, що було. Я точно не сподівалась, що густина та об'єм повернуться через півтора роки.

Бажаю всім здорового та любимого волосся!!!