#ThatIWonTheGeneticLottery

Підключаюсь до цікавого челенджу, який запропонувала Матвієць Яна 🐱 . Тут, звичайно, субʼєктивна думка і власні заморочки. Але мені цікаво, що з цього вийде. Тож, почнемо.

Що, на мою думку, я виграла в генетичній лотереї?

- Звичайно, найперше - це непроблемна шкіра! Але й то тільки після того, коли я перестала її мучити різними незрозумілими активами та збагнула на базові потреби. Як у мами, так і у тата шкіра не проблемна, тож, тут радощам нема меж.

- Густе, блискуче та пряме волосся. Мені не потрібно дорогих засобів, щоб воно виглядало як після салону. Шампунь Пантін, умовно кажучи, тикну якусь там масочку чи бальзамчик. І все, краса. Але ж я колись вважала, що волосся красиве, коли обпалене та неживе. Все, пройшли це, подорослішали 🌝

- Великі очі та їх колір. Залежно від одягу, погоди, мій колір очей може коливатись від сіро-зеленого до насиченого зеленого. Рідкісно навіть з відтінком голубого!

- Рівний ніс, і наче не великий. Хоч в профіль не надто подобається, але не біда.

- Брови. Тут генетика батьків змішалась. У мами дуже пишні брови, у тата доволі тонкі. Тож, вийшло ідеально 🤣

- Зуби. Хоч криві, але здорові 😁 За кривизну не переживаю, не турбує.

- Не алергік. Як мама, так і тато - не мають алергії ні на що. Тут, напевне, найбільше везіння, бо знаю як багато хто зі знайомих мучиться навесні, або не може завести домашніх улюбленців, чи наїстись мандаринок [але ж все в межах розумного, не по 10кг].

- Творчі здібності, зацікавленість до всього. Мама - відмінний музикант, генератор ідей, а тато любить історію [має добру памʼять до деталей], все вчив мене про техніку, фізику та різні цікавинки; завжди казав, що я повинна у всьому розбиратись! От би я ще мови вміла швидко вивчати,... Це треба підтягувати 🥹

Що ж, а тепер, що я програла в лотереї? 🤣

- Губи. У мами вони пухкенькі, красивенькі. Та ще й пігментовані! І тут татова генетика перемогла 🤣 У мене якісь бліденькі, верхня губа закочується місцями всередину [ой, сміюся!]. Я завжди мамі кажу "Давай поміняємось губами!", бо їй подобаються мої.

- Нижня частина обличчя. Вона якась маленька. Щелепа наче десь собі ховається, і при фотографії збоку все деколи зливається. Тож, тут або штучно напрягатись, або... показати друге підборіддя 🤣 Цікаво, оті вправи і масажі обличчя помагають реально? Хтось провіряв? Третє підборіддя самознищилось, коли я почала скидати вагу👌🏻

- Несиметрічність обличчя. Ох, ця робоча сторона, а друга частина обличчя здається асиметричною і дивно мені виглядає на камеру. Тож, знаю вже свої ракурси, але в чому ж проблема - не розумію 😅 Деколи це дратує. Просто.

- Маленькі груди. Але я й не вважаю це недоліком, якщо чесно. Колись комплексувала, а тепер все нормально. Просто деколи хочеться, а потім не хочеться 😁

- Впитані ніжки. Якщо я не дай боже трохи перебираю комфортну вагу, то ноги з попкою біжать наввипередки. Купити штани мені доволі важко. Чомусь я часто зустрічала джинси, в ноги яких навіть мої руки з трудом залазять? І це вже навіть не про особисті мінуси, а дивний підхід виробників. У людей ноги ж не як палки...

🌝 Хммм, якось так! Тут на фото ⬇️ мені півтора рочки, а я вже позую на повну! Ось де не було комплексів. Вважала, що я принцеса на весь світ! А що робиться потім? Вливаємось у суспільство, де навʼязується багато дивних еталонів краси. Чуємо думки людей, приймаємо близько до серця та починаємо закидати себе комплексами... Краса та сила завжди живе всередині нас! Будьмо в гармонії з собою, любімо себе - і тоді ми відчуємо радість та впевненість 🤗