люби себе хоча б тільки за те, що ти ЖІНКА 🫶 #lovemakeupclub

#lovemakeupclub ще в школі я відчувала себе якоюсь не такою, як інші дівчата...у всіх було перше кохання мало не з 5 класу, а я вперше почала зустрічатись з хлопцем в 10 класі. Ми часто розходились/сходились, я весь час плакала, хвилювалась. Я боялась, що втрачу єдине своє кохання в житті. Зараз це виглядає смішно, але тоді я вважала себе в усьому винною, бігала за ним,просила повернутись. Після університету вже через рік я зайняла керівну посаду в аптеці, непогано заробляла, але була сама... Мене це пригнічувало і ще більше додавало невпевненості в собі. Але саме на роботі я познайомилась тепер вже зі своїм чоловіком. Я відчула, що таке "люблять мене", а не тільки я люблю. В нас вже є синочок і донечка. І я вдячна собі, що не зневірилась в собі завчасно. Я вдячна собі за те, що відкрила своє серце Сергію. Я вдячна собі за свою наполегливість, за вміння прощати, змовчувати, коли це потрібно...

Проте з двома вагітностями мене настигла наступна проблема, яка додала мені комплексів та невпевненості...стриї. Так як після кесаревого не відразу можна займатись спортом (а в мене обидва кесареві розтини), то спочатку нічим не займалась, а потім і зовсім запустила...забула.

На щастя я згадала одну історію, яка надихнула мене жити і сприймати себе такою, як я є. Якось моїй сестрі під час сеансу масажу клієнтка сказала "я не соромлюсь своїх стрий, я ними горжусь. Бо це знак, що я дала нове життя". Отак і в мене...я раніше соромилась свого живота, а зараз я в цих стриях бачу свій сенс життя. Я подарувала життя двом прекрасним діткам, а ще більша гордість - те, що мої дітки є УКРАЇНЦЯМИ❤️ найсильнішою та найсміливішою нацією в світі🇺🇦

І хоч як нам не було б важко останній рік, але я вдячна собі за те, що не виїхала з України і живу тут не дивлячись ні на що. І хоч наше місто Ірпінь зазнало багато горя, я з радістю повернусь в свою квартиру і буду любити все, що мене оточує ще більше, ніж рсніше❤️