Як підібрати тіні для повік для різних кольорів очей?

Для початку пробіжимося по тому, чому ж взагалі варто використовувати цей продукт. Перш за все, я, як власниця жирного типу шкіри, сміливо можу сказати, що він здатний подовжити стійкість підводки. Дівчата з навислими повіками часто зустрічаються з перебиванням стрілок туди, де їх точно не треба, а запобігти цьому можуть саме тіні. Ще однією фішкою є те, що, розуміючи техніки контурування очей, можна їх візуально збільшити чи зменшити, змінити відстань між ними, або ж видовжити. Причому все це працює не лише з нюдовими відтінками, кольорові продукти так само дають змогу провертати такий трюк. Ну і, звісно, з тінями можна додати яскравості відтінку очей, зробити акцент або зв’язати образ воєдино. До того ж, будемо чесні, коли ми згадуємо якийсь специфічний стиль, наприклад готичний – у пам'яті постають саме темні великі тушування тіней, а коли думаємо про Голівуд – бачаться розкішні блискучі переливи і нібито простий макіяж, над яким насправді працювали не одну годину.

Окрім цього, тіні є універсальним продуктом. Правильний відтінок може слугувати засобом для фарбування брів, скульптором чи навіть хайлайтером. Тому не треба боятися якихось незвичайних палітр – способів використання у них може бути набагато більше, ніж здається на перший погляд. А в залежності від виду та текстури вони можуть відкрити ще більше можливостей. До речі, саме про це ми далі й поговоримо.

Далеко не тільки звичні сухі палетки можуть називатися тінями. Якщо забити в пошуковику «тіні для повік» – можна отримати цілу купу різних результатів, починаючи від однушок і аж до рідких варіантів. Це й не дивно, адже сучасний ринок пропонунує велику кількість форматів та текстур. Найбільш популярними залишаються саме сухі, інколи запечені варіанти. Вони зрозумілі навіть для новачків, мають велику кількість відтінків та можуть нашаровуватися (але не завжди). Та у простоті використання їх обходять кремові варіанти, зазвичай вони представлені у вигляді одного відтінку в баночці, який можна розподіляти просто пальцем. Це своєрідний експрес-метод макіяжу, який полюбився багатьом. Трохи складнішою може бути робота з рідкими варіантами, часто вони дуже пігментовані і швидко закріплюються на повіці, тому працювати з ними треба швидко. Але тут же знайти і блискітки у форматі рідких тіней. В цьому випадку все з точністю до навпаки, для багатьох робота саме з ними є простішою, ніж яскраве перенесення сухого продукту. Не варто забувати і про формат олівця чи стіку. Формально це теж кремова текстура, просто виконана так, що навіть для нанесення не треба послуговуватися пальцем чи якимись інструментами. Але часто такі варіанти програють у стійкості, вони можуть класно працювати на сухій шкірі, але скочуватися на жирній. Ну і, звісно, є ще розсипчасті тіні – я жартую, що це варіант для справжніх профі, адже їх сипучість може зіграти злий жарт. Проте і з ними теж може бути досить зручно і просто працювати, якщо дотримуватися інструкцій з нанесення.

Якщо ж говорити про фініші – варто згадати основні, а це:

• матовий
• сатиновий
• шимерний
• металік
• глітерний
• дуохромний.

При чому останній, насправді, не завжди відносять до окремого, адже за своєю суттю його можна назвати просто металізованим з переливом. Але це не завжди так, є більш глітерні чи шимерні варіанти, виконані у сухому чи рідкому форматі. Тому умовно це все ж варіант фінішу. Стосовно ж всіх інших – їх досить часто можна зустріти разом, особливо перші три. Складно знайти палетку тіней на 8+ відтінків, що не мала б цієї тріади. Зі справжніми металіками вже трохи складніше, тут є тонка межа між ним та простим шимером. А у випадку глітерів треба й взагалі бути досить обережними, адже далеко не всі підходять для нанесення на очі. Занадто великі чи грубі часточки можуть пошкоджувати повіки, залишати подразнення і навіть подряпини. Та цей варіант періодично з'являється навіть у досить популярних палетках, тому дійсно варто згадати і його.

Що ж, ми розібралися з варіантами тіней та взагалі необхідністю їх використання. Але я нагадаю про ще один аспект, що вже безпосередньо стосується кольору. Це – кольорова теорія. Я не буду цього разу розповідати про температуру та сезони. Сьогодні в гру вступає кольорове коло! Його існує багато видів, від найбільш простого, який, здається, вчать робити навіть в школі для розуміння змішування кольорів, до великих і складних, з різними варіаціями та доповненнями. Проте класичним є звичайний яскравий варіант, який дає змогу зрозуміти основи. Для чого ж його використовувати? Відповіддю буде одне слово – комплементарність.

Щоб зробити якийсь колір максимально яскравим, необхідно обирати у пару до нього такий, що лежить на протилежній стороні кола. Тобто, якщо ми маємо блакитний відтінок – його протилежністю буде оранжевий. Для зеленого працює така сама історія, тільки це буде рожевий, фактично маджента. Але зараз ми говоримо більше про колір загалом, у макіяжі все працює трохи не так. Моєю першою хитрістю буде обирати не якийсь конкретний відтінок стосовно кольору очей, а спектр. Поясню: якщо я намагаюся підібрати тіні, які добре виділять блакитний колір очей моєї подруги – за колірним колом я повинна брати щось ледь не кольору моркви. Але я використовую весь спектр оранжевого та жовтого з усіма його варіантами яскравості і просто починаю пробувати. Таким чином у мене може вийти для неї майже нюдовий образ, в якому красиво виблискуватиме мідний чи бронзовий відтінок, який якраз і лежатиме в цьому проміжку. А коли я захочу зробити максимально природний варіант – я просто знайду щось з мінімальною насиченістю, але з цієї ж колірної сім'ї.

Працює це з усіма відтінками. Абсолютно. Навіть з тими, які на перший погляд не спостерігаються на колі. І зараз ми з цим розберемося детальніше.

Дівчата з блакитними очима можуть мати різну зовнішність, бути різними за температурою. Адже існують різні відтінки від світлого, майже льдистого до глибокого синього. І коли ми починаємо шукати кольори для них – рано чи пізно ми прийдемо до чогось золотисто-бронзового, спектру від охри до теракоти. Але не лише ці відтінки красиво виглядають на таких очах. Не варто боятися відносно схожих кольорів – тобто безпосередньо блакитних. В залежності від обраного варіанту, а також тих кольорів, що розміщені поруч (і техніки нанесення) можна досягти ще більшої яскравості погляду, ефекту справжнього океану в очах. Добре спрацювати можуть також сірі та нейтральні коричневі відтінки.

Зеленооким не варто боятися яскравості. Можна зустріти правила про те, що краще уникати занадто світлих кольорів, та й загалом послуговуватися виключно темними. Але, насправді, підкреслити цей відтінок очей здатні різні варіанти фіолетового, рожевого і навіть червоного. Вони додають справжньої магії погляду, роблять його ще більш насиченим. До того ж цікаво можуть виглядати і зелені кольори, тут можна погратися з темнотою та буквально всім спектром, який навіть трохи може зачепити блакитний. Тобто м'ятний, бірюзовий, смарагдовий чи оливковий – всі вони можуть досить непогано працювати на зеленооких. А якщо доповнити їх чорною стрілкою та густо профарбованими віями – це буде воістину відьомський чаруючий образ.

Сірі очі – це водночас універсально, але досить складно. На перший погляд, цього відтінку немає на колірному колі. У випадку розширених версій його все ж можна знайти, але і тут не все так просто. Він може бути більш теплим чи холодним, схилятися в сторону блакитного чи зеленого. І саме від цього краще відштовхуватися в спробі пошуку комплементарного кольору. Адже для більш теплого відтінку актуальною буде прохолодна гама, наприклад, різні відтінки синього. У випадку холодного сірого – оранжево-жовта палітра зможе підкреслити його глибину. Але загалом для сірих очей можуть працювати будь-які відтінки, єдиний, якого варто уникати – холодний рожевий, він може додати хворобливості та ефекту заплаканості.

Справжню першість стосовно універсальності мають карі очі. За рахунок своєї темноти вони можуть бути підкреслені кольором будь-якого спектру. Але навіть у цьому варіанті можна знайти певні фішки. Розмаїття карих відтінків очей величезне: від бурштинового до майже чорного, теплі й більш холодні, з однорідністю райдужки чи вкрапленнями. І саме від цього можна пробувати йти далі. Адже якщо в відтінку спостерігається зеленуватість – добре працюватимуть фіолетові. До горіхового кольору очей пасуватимуть жовті та навіть червоні продукти. А із зовсім темними цікаво виглядатиме глибокий насичений синій. Загалом простір для експериментів із карими очима величезний, тут можна сміливо пробувати яскраві кольори та різноманітні фініші.

Я розповіла про чотири основних кольори очей. І хоч можна знайти різні правила підбору відтінків, для себе я обираю одне – експериментувати. Свого часу я не ризикувала використовувати зелені та навіть фіолетові тіні, адже маю сіро-зелені очі. Але не варто боятися, завжди можна знайти такі способи нанесення та поєднання, які працюватимуть. І для цього є навіть трохи хитрощів.

По-перше, якщо ти тільки вводиш кольорові тіні в свій макіяж, спробуй їх використовувати в якості засобу для розтушованої стрілки чи акценту на нижній повіці. Це дозволить, фактично, звикнути до його вигляду, відкриваючи простір для чогось нового.

По-друге, поєднуй кольори. Не обов'язково наносити лише один відтінок на всю повіку. Навіть більше, не варто так робити, адже той самий зелений досить складно одразу вивести в шкіру, не використовуючи коричневих чи бежевих тіней. До того ж можна поєднати колір, який ти боїшся використовувати, з одним з універсальних. До таких відносяться нейтральний коричневий, тауп та сірий.

По-третє, якщо ти вже досить впевнено відчуваєш себе із різноманітними відтінками – спробуй додати кольорові бази. Вони не тільки дають змогу посилити яскравість, а й можуть досить сильно змінити тон продукту, що був у рефілі. Наприклад, рожевий, нанесений на блакитний олівець, стане фіолетовим навіть тоді, коли у тебе зовсім немає цього відтінку у колекції. А за бажання отримати більш глибокий варіант бордо можна спробувати використати коричневий на базу з рідкої матової червоної помади.