Nivea Creme.

Перший крем для рук з яким я познайомилась ще в дитинстві, був отой знаменитий, в пляшечці, з намальованою аристократичною, витонченою кистю руки. Незмінний спаситель бабусиних невтомних рук. Потім був період, коли ніде і нічого не купиш, бо або нема чого, або нема за що.


А потім почали з'являтися " переспіви" цього ж легендарного крему-хіта, якісь бюджетні слизькі " типу" креми, "типу" натуральні. Але для справді сухої шкіри рук, рук, в яких трималось господарство, які були обвітрені, пересушені жорсткою водою, з "замореною" шкірою- нічого.

Довго я не могла підібрати справді "виручалочку", а не простий зволожувальний кремчик. І ось перший мій успіх : крем Ейвон SOS. Вся серія для суперсухої шкіри . Та я десяток разів брала саме крем для рук. Прекрасний , хоч і схожий на смалець. Так, він нічим не пахнув і важко всотувався, але це була SOS допомога. Але Ейвон надумав покращити формулу і ...па -па , надійний креме. Привіт банальність і недієвість.

І ось, рік тому, я вперше познайомилась з Ним. З тюбиком крему Нівея. Так, я сто разів бачила його і раніше і в пласкій банці для всієї сім'ї, і в нових формах для різних типів шкіри обличчя. Навіть років 8 тому отримала в подарунок величезну "шайбу" цього чуда і... не зацінила. А все тому, що не сприймала один крем для "всього". Ну як так? Вже або обличчя, або, вибачте, п'яти. А тут- маж все. От я і вирішила, що раз маж все, значить ні про що. Потім, отримавши подарунок, я спробувала його на обличчя і він на моїй жирній шкірі не всівся. Я його довго мусолила і комусь віддала на зиму. Якійсь щасливій володарці нормального типу шкіри .

А рік тому біля каси здивовано витягла з корзини з продуктами цей тюбик крему. Я здивовано подивилась на дочку, а вона сказала : берем. Взяли.
І от перший вечір використання. Старезними руками беру тюбик і вичавлюю шнурочок білосніжного ( тому і назва така, від латинського "Nivis" - сніжний), пахучого крему і починаю розтирати по руках. Крем щільний, і з тюбика не плює, не витікає, а іде тугувато, але однорідно і з такою консистенцією дуже легко вгадати з кількістю. Про " нівеєвський" аромат я можу не говорити: це класика, це впізнавано і дуже приємно. Крем хоч і має жирну текстуру, а все ж при втиранні в шкіру дає відчуття і єфєкт вологи. Шкіра відразу вбирає крем і стає зволоженою, а не змащеною .
Тобто вже звечора ми маємо відновлену шкіру, а за ніч шкіра рук і зовсім прийде до норми. Як я довго чекала цього ефекту. Як я довго тікала від цього крему , а все тому, що на ньому не було написано "для рук". А я ,бачачи його жирність, не здогадалась використати на моїх багатостраждальних ручках. Хоч доля ввесь час мені "підсовувала" його. Як то кажуть: слона то ми і не помітили))

Пробувала я його і вдень брати. І він не став моїм денним кремом лише по одній причині: треба трішки часу, щоб він рівномірно " сів" на шкіру. А по зволоженості шкіри і по непомітності його він був кращим, ніж більшість денних " легких" кремів.

Недавно мій "Нівея" закінчився і я на його місце не змогла знайти хоч трішки схожого по функціональності. Це було дуже неприємно, адже я вже звикла не заморочуватись з приводу пересушеної шкіри рук, бо "синій тюбик" все швидко влагоджував. Тож тепер я ніколи не купую крем " Нівея" в одному екземплярі, тільки " букетом".