Про парфуми з ароматом ностальгії

Люблю часом переглядати сторінки в соцмережах своїх друзів,однокласників, одногрупників. Дивитись на їхні світлини , а іноді навіть бачити їхні обличчя вживу й дивуватися тому як змінюється життя та долі навколо мене несповідимими шляхами. Та що , якщо, той самий знайомий , котрого ти ненароком зустрічаєш, це зовсім і не людина навіть, та тим не менш вас пов'язує разом з ним спільне минуле. В мене таке трапилося. Нещодавно мені доводилося прибирати в домі своєї бабусі. Знаєте як воно ,коли наводиш лад в усіх цих шафах, комодах, скриньках. Ось так і буває, ти просто складаєш речі , аж доки не зустрічаєш дивний флакон парфумів, що говорить до тебе:"Гей! Агов, ми знайомі, хіба ні?".Ось так я й зустріла...ні не вашу маму, як в назві одного відомого телешоу... а свого ровесника.Дежавю. Як ти , мабуть, встиг помітити шановний читачу/чко, мене звати Олександра, народилася я в 2003 році, а мого однолітка котрого мого мені пощастило зустріти звати "Avon Pur Blanca". Не знаю , як для кого, але для мене ця туалетна вода це втілення повсякденної жіночої елегантності та легкості. Пам'ятаю, в дитинстві часто бачила флакончик цієї милої композиції в руках своєї матусі. Зараз, навіть тоді коли мені вже 20, все рівно відчуваю цей проникливий аромат на її одязі , особливо це стосувалося хустки , котра неодмінно супроводжувала її в дорозі на роботу або в будь-якому виході на вулицю. Коли виростаєш , приємно згадувати, якісь такі дрібниці. І тепер , трохи подорослішавши, коли згадуєш , то хапаєшся за соломинку минулого і шукаєш цей парфум у просторах інтернету, не тільки для мами , але й для себе, тепер уже дорослої. Pur Blanca, по моїх мірках, це не просто продукт із полиць мас-маркету - це насамперед теплі спогади минулого, котрі не купиш ні за жодні гроші)