Pilirina 💛💙

Part 1: Tom Ford Lost Cherry 🍒

Part 1: Tom Ford Lost Cherry 🍒

Відоме ім'я автора та гучна прем'єра аромату підняли планку очікувань Lost Cherry до неймовірних висот. Ціна за флакон мимоволі підігріває цікавість до безцінних крапель, які не кожен може собі дозволити. Що ж там таке у флаконі, який коштує на порядок дорожче інших творінь гуру?

Успіх даного аромату можна назвати феноменальним. Випущений у 2018, зараз він лишається у п’ятірці ТОПових ароматів, які купують якнайчастіше (інфо з відкритих джерел фрагрантики).

Що у піраміді особливого?

Черешня, олія гіркого мигдалю, сироп із вишні «гріот», турецька троянда, перуанський бальзам та обсмажені боби тонка. Ммм… Звучить дійсно цікаво.

Як на мене, аромат виключно жіночий. Для Tom Ford це не характерно, майже всі його творіння належать до категорії унісекс. Ну не може чоловік у моїй уяві пахнути вишнею.

Старт - вишневий сироп. Дуже насичений, з мінімальним додаванням цукру. Такий прямо варення -варення з крапелькою віскі. Але це не дешева «Вишенька» у наливці. Не табачна. Не надто солодка.

Для мого носу звучить дорого, соковито, алкогольно. Аромат свята, який хочеться постійно вдихати.

Літніми вечорами виникає відчуття, що п’ю домашню, вишневу наливку. О, Божечки, скільки алкогольних метафор! Так, є трохи димність, але вона збиває солодкість аромату. Це не сигаретна і не копчена димнімність. Вона цікава. А ще кориця, багато кориці, що аж чхнути іноді хочеться. Запах теплих серпневих вечорів.

Для тих, хто, як і я, виріс на цих вишнях-черешнях, скажу так - аромат СВІЖЕЗІРВАНОІ вишні, коли її розроблюєш на компот чи варення, розділяючи навпіл. Чую трохи вишні+червоної черешні, трішки кальяну.

Спочатку він мені не сподобався - надто монотонний і, здавалося, що свердлив мозок. Потім я вже не могла не нанести на зап’ястя намаз коли проходила повз поличку з відливантом.

Це безкомпромісна, проста і зрозуміла вишня, аромат багатогранний, солодкий та, здавалося, стійкий...

Стійкість

Ось тут Tom Ford підкачав, якщо співставляти ціну зі стійкістю. На вигляд рідина така темна у склі, була впевнена, що він стійкий, але ні -на холодній, сухій шкірі тримається години 3-4, як звичайнісінький люкс. Розчарувалася.

Здалося, що стійкість, як у цитрусових ароматів - літуча. Ну не вічна так точно - пару годин є, шлейф не безкінечний. Якщо порівнювати з Монталь, то стійкість у два рази менша, а ціна у 4 вища. Але весь час хочеться відчувати його на шкірі. Викликає психологічно жадобу. А ще включаєш мозковий калькулятор - 10 штук за 50 мл. Ну таке собі блаженство. Але він притягує до себе якимось магнітом.

Я хочу взяти його до колекції у більшому форматі, ніж 1,5 мл, які були до цього. От не вистачило його мені в оригіналі. Lost Cherry викликає ольфакторну залежність, на відміну від своіх клонів, про які ми поговоримо далі.