Time travel: як змінювалась моя зовнішність
Вирішила, що саме участь в конкурсі то не для мене, але не прийняти участь у челенджі який зробили дівчата - я не могла)
Що ж, тут попкорн не потрібен - не було в мене чогось кординального) Тут більше про те, як довго до мене доходить )
Зміни завжди починаються з середини і пошук ідеального для себе образу, не можливі без поняття, а що саме для мене ідеально і чи потрібно воно мені взагалі. Це по факту, батл моїх фотографій на паспорт, бо саме в 25, коли вклеюють другу фотографію, ти помічаєшь, на скільки ти інший.
❤️Disney eras❤️
Ну хто з нас не дивився ті підліткові серіали? Це могла бути Ханна Монтана, та багато чого в такому роді. Просто згадайте подібні фільми та серіали: сіра дівчинка яка була просто ніким, в кінці фільму - королева випускного. Вважайте мене не сильно розумною, але в потайки я про це думала і хотіла цього.
Що ж, я не фарбувалась зовсім. Мій самий великий подвиг під час школи, в 11 класі , за допомогою тоніки змінила свій колір волосся .
Свої 16ть - я ненавидила і ніколи б не хотіла туди повернутися.
Дива не сталось, навіть навпаки: мене так нафарбувала знайома, що то був якийсь жах. Не гармонійні кольори, криво наклеяні вії, жовтий тон ( я вирівнювала на фотографіях в фотошопі тон обличчя, а також прибирала прищі). Після цього, мій шлях до світу мейкапа, був неймовірно складним, бо після того - експерементувати не хотілось ВЗАГАЛІ.
Моя косметичка складалась :
гігієнічна помада х3
"Ти ніколи не будешь схожа на Джеймі Александр або Емі Лі"
У кожного з нас був свій ідеал зовнішності. Я тільки нещодавно зродуміла, що в мене теж був тіпаж, коли я почала змінюватися. Мені подобалась магічна вокалістка evenesenses, подобалась акторка Джеймі Александр ( леді Сіф у Торі), супер модель Адріанна Ліма. Що ж такого спільного в них? Все просто: колір волосся. Я нажаль, народилась русявою. Так ось після 16ти, я почала активно йти до своєї цілі - побачити в дзеркалі себе такою, якою мені б було комфортно.
Мене ніхто не знав, я нікого не знала і могла становитися ким завгодно. Період коли я трошки навчалась і почала працювати на першій роботі - дав мені свободу і можливості.
Я не хотіла копіювати когось, слідкувати моді. Я хотіла побачити себе такою, якою я себе уявляла.
Що ж, початком стало волосся : воно становилось темнішим та коротшим. Я ніколи не любила довге волосся і повірте, зараз теж не люблю) Я почала брати у руки косметику. Дуже акуратно і боязко. Мені подобався світ макіяжу, моди, але туди мені було не потрапити напряму, тоді я почала знімати людей і хоча б віддался доторкнулась до світу перевтілення і краси.
Моя косметичка:
Тіні 4рка від Avon, палетка тіней The Rock Nudes від Maybelline, 1 темна та 1 рожева помада від Avon ну і туш якась.
Working 9 to 5)
МЕНЕ ВИЛІКУВАЛА РОБОТА) Як виявилось саме робота додає впевненості і перевтома почала приносити свої плоди.
Що ми маємо, після того, як роками я боялась косметики ?
А ми маємо те, що з покупкою нової косметики, я не тільки мінялась зовнішньо, але й в середені. Я не боялась звільнитися з роботи, бо більше не зможу знайти, бо я не достатньо ( ну там додайте що хочете). Я почала прислуховуватися до себе, перестала боятися постити селфі, перестала робити класичні макіяжі і додавала фарб. Так, в мене стрибав показних на вагах через неправильне лікування, через це було складно сприймати саме тіло, але до обличчя притензій вже не було. В мою рутину додався догляд, я зрозуміла як саме я хочу що б мене стригли, я змогла дзвонити до інтернет провайдера і сперечатись, я шукала комфорту для своєї душі. Так, цей період випав на мої проблеми зі здоров'ям , але мої притензії до зовнішності були хвилями
МОЯ КОСМЕТИЧКА ... НУ ВЕЛИЧЕЗНА)))
💜Purple eras 💜 або Look What You Made Me Do
Як говорять мої подруги, я повинна стати амбасадором фіолетового і в якомусь сенсі - це так і є. Забавно, але як виявилось, мій улюблений колір - то колір мого захворювання, який змінив мене на завжди .
Ця ера - це зараз.
Я не буду і не хочу бути ідеальною, я не хочу і не буду модною, не буду зручною для когось і ні коли не буду красивою.
Ця ера моя улюблена на данний момент) Ця ера, це яскраві макіяжі коли йду за хлібом, це тоді коли говорю що думаю і не хочу нікому подобитися чи здаватися милою. Я зрозуміла що саме зараз я живу, а завтра можливо і не буду. Тому зараз я фарбуюсь яскраво, бо хочу.
В мене немає косметички, бо туди нічого не поміститься. Я експерементую, я в захваті від ароматі що для себе обрала, я хочу навчатись робити гарні макіяжі і нюд до не для мене.
Для мене це яскраво рожеві тіні, фіолетове худі і купа котиків)
Я себе сприймаю )
І ось і чому сенс: я можу фарбуватися, а можу ні і якщо подивитися на мене без макіяжу в той час, коли я мала більш ідеальне волосся, більш ідеальні параметри - я не була такою гарною як зараз. Бо зараз я стаю той ким я хотіла бути у 16ть - собою.
Робить що вам хочеться, виглядайте як ви хочете. Подобаються тонкі брови - будь ласка) Хочеться зелене волосся - ніхто вас не тримає. Слухайте лише себе і не становіться зручною для ваших подруг, чоловіка, хлопця, мами. Це ваше життя і ваша зовнішність)
Коментарі (0)