Oli Seagull

Єдиний аромат не парфумерного маніяка

Єдиний аромат не парфумерного маніяка

До ароматів я дуже нейтральна, за все життя в мене було 3 парфуми.
Перші мені подарувала мама в старших класах і це були Armand Basi In Red. Вони мені не дуже прям подобались, але інколи користувалась.


Наступні мені подарував мій хлопець в універі Givenchy Ange Ou Demon Le Secret 2009 року випуску. Він прям нав'язав мені їх 😅 Повів за руку в Брокард і благав сказати, що мені сподобались, бо чогось він був від них в захваті. Ну насправді мені таки сподобались. Від щастя купив мені найбільший флакон 🤣
Прожили вони зі мною більше 5 років і за цей час я використала мабуть чверть і викинула.

Далі я знову таки не думала сама про аромати і просто випадково вони мені трапились в таємному Wonderbox (хтось пам'ятає ще їх?)
Це була маленька пулька 5мл від Carolina Herrera. Вони стали моїм другим улюбленим ароматом після Givenchy.
5 мл закінчились доволі швидко і от буквально пару років тому чоловік подарував мені версію 30 мл.

Одразу скажу, що я не вмію бачити в ароматах "запахи чорного каменю на червоному морі"😅 Мені або подобається, або ні, і я не думаю що там в них намішано.


Що в ньому має бути:


Верхні ноти: рожеве шампанське, рожевий перець
Середні ноти: цвіт персика,троянда
Базові ноти: білий мускус, деревні ноти


Що відчуваю я з цього всього?
По-перше пудру. Персик і трохи перець. Зооовсім віддалено шампанське)

Для мене цей парфум тільки на більш холодну пору року, бо він дуже шлейфовий і стійкий. Такий, знаєте, светровий😌
Зайшов взимку з вулиці, укутався пледиком...
Я спробувала його раз нанести влітку і просто задихнулась)

Не знаю, чи можна назвати його універсальним, але в моєму оточенні не знаю ні однієї дівчини, якій би він прям зовсім не сподобався.