#bestofthebestmakeupclub
Я 10 з 10, незважаючи на те, що я собі забороняла в це вірити.
Я звісно не вірю у мою удачу до рандому, але є річ якою я хочу поділитись саме в рамках #bestofthebestmakeupclub.
Челендж про недоліки?
Агонь, заверніть два!
Якщо занадто довго вдивляєшся в безодню, безодня починає вдивлятися в тебе.
Саме так працює з комплексами.
Я 10 з 10, незважаючи на РХП
Є три типи розладу харчової поведінки:
- анорексія
- булімія
- компульсивне переїдання
Якщо перші дві, суспільство хоч і "зціпивши зуби", але приймає за хворобу, то з останнім - ситуація інакша.
Ти в 99,99% випадків просто лінива 🐷.
"просто перестань їсти", "просто контролюй", "просто побігай", "ти просто забила на себе", "просто потрібно піти в зал".
Просто.
Я "пухляш" ще з дитинства. Неправильні харчові звички прищеплені батьками, проблеми зі здоров'ям, генетика та ще ряд факторів залишили діру, яку я заповняла їжею.
Всіх "жирафів" вітає "бегемот"👋
Половина дівчат не з чуток знає, що таке булінг і які бувають жорстокі діти, вони не підбирають слів в погоні за правом бути "веселим та крутим".
Але гірше за дітей - тільки дорослі, вони гарно розуміють, що відбувається, але, мабуть, забулити дитину - окремий вид задоволення, іншого пояснення я не маю і досі.
Тут мені 20 років.
Я працювала на 2 роботах по 15 годин на день, збори на роботу, дорога на/з роботи, на сон 5-4 години. На "поїсти" часу майже не було.
На фоні жорсткого стресу, недосипу, виснаження я доповзла до омріяних 63 кг при зрості 165 см.
З однієї роботи звільнилась. Наче все почало налагоджуватися, життя повернуло у тихе русло.
Але під'їхала нова порція життєвих випробувань і все стало ще гірше ніж було. Але я вперто не хотіла звертати на це увагу.
Десь на 90 кг я зрозуміла, що "закривати очі" вже нікуди, потрібно худнути. Схудла на 7 кг.
Covid-19.
Працюю з дому, роботи багато. 7 кг повернулись, але не самі, привели друзів.
Число на вагах стало тризначним.
Нескінченний цикл "голод-втамування-провина" жерло мене з середини. Я не могла дивитись на себе в дзеркало, я вважала себе огидною.
Голод був нестерпним, тарілки вівсянки з горіхами мені вистачало на годину. А далі знову цей пекельний голод.
Потрібно щось робити.
Фізичні навантаження (що було помилкою, при великій вазі потрібні спеціальні програми), правильне харчування та контроль порцій.
Вага на місці.
Через 5 місяці гастролей по лікарях я дізнаюсь, що справа в гормонах.
Якщо ви думаєте, що лікарі якось по іншому дивляться? Ні.
В їх очах все одно "лінива 🐷".
Але з лікуванням та правильним харчуванням потроху перші 15 кг пішли. Відчуття голоду притупилось (частково через лікування, а також через побічні ефекти від ліків)
Результат=мотивація.
Чи бувають зриви? Звісно бувають. Але не так часто, особливо важливо розпізнати, цей голод фізичний чи емоційний.
Розрадою для мене став Makeup Club❤️.
Зависаючи тут годинами немає часу думати про їжу.
P.S Зірватися з дієти, переїсти на святах, "муляє око" той останній шматок тортика/шоколадка/тістечко/котлетка/тощо - це не компульсивне переїдання.
Компульсивне переїдання - змітання всього їстівного зі свого шляху.
А де ж те фото де я бездоганна?
А ось воно!
Моє перше фото з часів дитинства де я посміхаюсь. Раніше я б не те що його не виставила, я б його навіть не зберегла.
Все життя я стидалась зуба який стирчить та носа який здавався величезним коли я посміхаюсь.
Тут мені байдуже на вагу в 120 кг, на зуби, ніс, не ідеальне волосся та тонкі губи.
Тут я ідеальна, бо зрозуміла, що більш ідеальної "мене" завтра/післязавтра/через рік/міфічне "потім" може не бути, я є тільки зараз.
Я кохана і кохаю, людину яка довела мені, що я особлива, я прекрасна, я потрібна, я 10 з 10.
P.S
Я прочитала понад 100 дописів дівчат, не побоюсь цього слова Б ОГИНЬ, які шукали у себе недоліки, але жоден з них так і не зміг вбити їх красу.
Благаю вас, любіть себе і женіть від себе думки про свою недосконалість.
P.P.S А краще женіть палицями тих - хто їх намагається вам нав'язати.
Коментарі (0)