#bestofthebestmakeupclub

Я 10 з 10, незважаючи на те, що я собі забороняла в це вірити.

Я звісно не вірю у мою удачу до рандому, але є річ якою я хочу поділитись саме в рамках #bestofthebestmakeupclub.

Челендж про недоліки?

Агонь, заверніть два!

Якщо занадто довго вдивляєшся в безодню, безодня починає вдивлятися в тебе.

Саме так працює з комплексами.

Я 10 з 10, незважаючи на РХП

Є три типи розладу харчової поведінки:

анорексія
булімія
компульсивне переїдання

Якщо перші дві, суспільство хоч і "зціпивши зуби", але приймає за хворобу, то з останнім - ситуація інакша.

Ти в 99,99% випадків просто лінива 🐷.

"просто перестань їсти", "просто контролюй", "просто побігай", "ти просто забила на себе", "просто потрібно піти в зал".

Просто.

Я "пухляш" ще з дитинства. Неправильні харчові звички прищеплені батьками, проблеми зі здоров'ям, генетика та ще ряд факторів залишили діру, яку я заповняла їжею.

Всіх "жирафів" вітає "бегемот"👋

Половина дівчат не з чуток знає, що таке булінг і які бувають жорстокі діти, вони не підбирають слів в погоні за правом бути "веселим та крутим".

Але гірше за дітей - тільки дорослі, вони гарно розуміють, що відбувається, але, мабуть, забулити дитину - окремий вид задоволення, іншого пояснення я не маю і досі.

Тут мені 20 років.

Я працювала на 2 роботах по 15 годин на день, збори на роботу, дорога на/з роботи, на сон 5-4 години. На "поїсти" часу майже не було.

На фоні жорсткого стресу, недосипу, виснаження я доповзла до омріяних 63 кг при зрості 165 см.

З однієї роботи звільнилась. Наче все почало налагоджуватися, життя повернуло у тихе русло.

Але під'їхала нова порція життєвих випробувань і все стало ще гірше ніж було. Але я вперто не хотіла звертати на це увагу.

Десь на 90 кг я зрозуміла, що "закривати очі" вже нікуди, потрібно худнути. Схудла на 7 кг.

Covid-19.

Працюю з дому, роботи багато. 7 кг повернулись, але не самі, привели друзів.

Число на вагах стало тризначним.

Нескінченний цикл "голод-втамування-провина" жерло мене з середини. Я не могла дивитись на себе в дзеркало, я вважала себе огидною.

Голод був нестерпним, тарілки вівсянки з горіхами мені вистачало на годину. А далі знову цей пекельний голод.

Потрібно щось робити.

Фізичні навантаження (що було помилкою, при великій вазі потрібні спеціальні програми), правильне харчування та контроль порцій.

Вага на місці.

Через 5 місяці гастролей по лікарях я дізнаюсь, що справа в гормонах.

Якщо ви думаєте, що лікарі якось по іншому дивляться? Ні.

В їх очах все одно "лінива 🐷".

Але з лікуванням та правильним харчуванням потроху перші 15 кг пішли. Відчуття голоду притупилось (частково через лікування, а також через побічні ефекти від ліків)

Результат=мотивація.

Чи бувають зриви? Звісно бувають. Але не так часто, особливо важливо розпізнати, цей голод фізичний чи емоційний.

Розрадою для мене став Makeup Club❤️.

Зависаючи тут годинами немає часу думати про їжу.

P.S Зірватися з дієти, переїсти на святах, "муляє око" той останній шматок тортика/шоколадка/тістечко/котлетка/тощо - це не компульсивне переїдання.

Компульсивне переїдання - змітання всього їстівного зі свого шляху.

А де ж те фото де я бездоганна?