O’Ostah

Дифузна алопеція: моя історія

Дифузна алопеція: моя історія
Дифузна алопеція: моя історія

Проблема випадіння волосся наздогнала мене за рік до початку війни. Згадую, як сиділа біля ванни у сльозах і не могла повірити, що це відбувається зі мною. Із середньої густини волосся перетворилось на щурячі хвостики, після кожного миття, розчісування, вранішнього прокидання я бачила Його.

Моє ДО та ПІСЛЯ

Я настільки втомилась ревіти над кожним знайденим клубом волосся, що придбала собі потужний акумуляторний пилосмок. Звісно, це не вирішило проблему зі здоровʼям, але морально стало легше. Очі не бачать, як то кажуть.

Таких клубів, як на цій неестетичній фотці, я збирала до 10 на день.

Я знайшла лікаря із трихоскопом, який здатен фіксувати кількість волосинок, щоб у майбутньому відстежувати покращення/погіршення результату лікування. Лікарка відзначила чудовий стан шкіри голови і написала діагноз «дифузна алопеція». Сказала здати аналізи, а поки продовжувати втирати у голову розігрівальні лосьони, менше стресувати і більше відпочівати. І, якщо моя віра дозволяє, спробувати маски з цибули та часнику😂 Останнє поставило під сумнів кваліфікацію трихологині я пішла ні з чим.

Я довго не морочилась і замовила панель «Здорове волосся» в одній відомій мережі. Розгорнутий аналіз крові, ттг, тестостерон і феритин були в нормі. А ось вітамін Д - 4, що є низьким. Тому я почала ковтати пігулки і сподіватись на краще. «Краще" не сталось.

Зазначу, що весь цей час я намагалась слідкувати за волоссям правильно, змінила і підхід, і рутину, трохи про це писала раніше: https://club.makeup.com.ua/post/2043/

А потім сталась війна, декілька місяців миття голови чоловічим шампунем, стрес і волосся почало випадати вже цілими пасмами. Саме такі залисини були у мого діда, який став голомозим у 30. І це наштовхувало на дууууже неприємні роздуми.

Знайома лікарка порадила перевірити залізо і там ми знайши суттєве відхилення від норми. Прийом заліза покращив дещо ситуацію, але я помітила що діє препарат тільки при постійному вживанні. Невеличка перерва - і «волосы твои летают».

Я доросла дівчинка, не дуже вірю у втрички, ампули, шампуні. У комплексі з препаратами вони можуть давати результат, але тільки на них сподіватись марно.

Розмаринову водичку я взяла від безвиході. Щоб я не робила, мені не вдалось зупинити понаднормове випадіння навіть на місяць. То може цей розмарин допоможе? Якби мені сказали що допоможе багнюка, пташиний поміт або стояння на голові - я б зробила це. Але тікток гудів про розмарин.

Незручний. Доводиться набирати рідину у шприц, а потім розподіляти її по шкірі голови. Зараз чекаю на спеціальну штучку-дозатор з Алі, яка має полегшити процес. Але виробнику точно потрібно змінити дозатор😤

Водичка жовтуватого кольору, з вираженим ароматом трави. Не пече, не гріє, не провокує жодних неприємних відчуттів (ага, ніби щось може переплюнути той недодозатор).

Наносити потрібно один-два рази на день, массажними рухами. Я берю оцю штуку 👆 і шурую нею, щоб корисні речовини потрапили хоч кудись, а кров прилила до коренів. Займає маніпуляція хвилин 10, намагаюсь робити щодня: зранку та перед сном.

Перший день волосся чисте. Але на другий я відчуваю «жирняк». Засіб, інтенсивний масаж не можуть не бруднити жирну шкіру голови, тому хвіст або пучок - моє все.

Курс - 3 місяці, і три пляшки засобу. Сьогодні у мене закінчилась перша, користувалась місяць і 5 днів. Результат є - голова вкрита дрібними сторчиками. Звісно, їм не місяць, але можу зробити висновок, що цей розмарин допоміг молоденькому волоссю укріпитись і не випасти. Загальна картина стала кращою на 20%.

Тому продовжую приймати залізо та втирати розмаринку. Далі буде😉