Для тих хто полюбляє троянду : Oui a l'Amour Yves Rocher

Троянда - квітка яка не дарма сидить на троні вже так багато років, що складно уявити. Її олію цінили ще сто, двісті чи навіть 3 тисячі років тому. Квітка, яка заспокоює, оговтує своєю магічною теплотою. Не дивно чому вона ніколи не виходить з моди- вона багатограна.

Отдже час поговорити про один з трояндових ароматів в моєї міні колекції. Я вже розповідала про свою любов до теплого та пристратсного аромату Quelques Notes d’Amour Yves Rocher, але час поговорити про менш популярну сестру цього аромату - Oui a l'Amour. Аромат який своєю назвою вже відразу натякає на кохання. Але це почуття таке ж різне, як і аромат самої троянди.

Для мене цей аромат складний. Ні, не нотами... Своїми емоціями. Він схожий на метеликів в животі, на страх перед новими почуттями, на боротьбу серця з розумом. Окутана густим туманом, під проливним дощем, розквітає саме ця троянда, яка заховалась серед темно зелених листків, стараючись сховатись від холода. Якщо б можна було описати аромат як персонажа - це була б 100% Джейн Ейр. Стримана, спокійна, з палким та смілим духом, очима які хочуть побачити світ, але постаттю яка здається холодною. Аромат холодних пальців та гарячих обіймів.

Тож давайте перейдемо до того, що відчуваю я і в яку гру грає зі мною цей парфум. Ще з флакону я відчуваю фужерні акорди. Гірка, свіжа та волога зелень, пробирається скрізь розпилювач, заставляючи уявити дощ. Десь подалі, на самому кінці пряності і ароматичності - сидить троянда. Після розпилу я одразу відчуваю алкоголь. Ні, це не спирт , це наче настоянка на травах, яка поступово нагрівається на шкірі, наче гірка суміш потрапляє у горло і поступово розливається теплом, яке доходить до кінчиків пальців. Я відчуваю спеції чи трави, які перетікаюсь у щось мускусне , але на щастя не домінуюче. Троянда грає не активно, не бере на себе таку роль як в Quelques - тут вона гуляє у тіні і ти постійно хочеш вловити цей аромат, але наче не дотягуєшся до нього. Ось ось в твоїй руці буде королева квітів, але ні - вона не дається в руки.

Пробивається база. Це доволі звична солодка деревина з пряним підтекстом. З її появою, троянда показує себе вже більш яскраво. Вона грає не як звична трояндова солодка олія, яку так люблять парфумери. Вона не бальзамічна, не тягуча і густа, солодкістю мені чомусь і не пахне. Вона тендітна, наче це свіжі холодні пелюстки, наче вона ще навіть не розкрилась. Це букет з тугих бутонів у прохолодній вітальні, де є камін, де тріщіть вогонь , до якого тягнуться холодні пальці рук.

ПЕРЕЙДЕМО ДО ПІРАМІДИ.

Я ж кажу - тут вона на стільки проста, що я навіть була здивована. Майже моно аромат.

• Верхні ноти: Дягель (це мабуть і є причина чому зі старту я чую щось фужерне)
• Середні ноти : Дамаська Троянда (красуня, яка сором'зливо виглядує з темного кута)
• База : Боби тонка, Кедр ( Деревина , пряність і ванільний підтекст - ось як грають ці ноти в цій композиції)

Цей аромат буде задушливим у літню спеку, в зимку навіювати ще більший холод, але ось на весні і особливо восени... Цей аромат ідеальний. Його просто треба трошки зігріти. Він прохолодний, наче дощ, але дарує якийсь спокій. Він все ще має нотки пристрасті від класичної нам троянди, але так боїться показати своє серце. Тож ось такий аромат. Він грає зовсім по інакшому і поки я навіть не можу згадати, чи відчувала я такий запах колись. Вже один флакон майже закінчився, але є ще один запасний. Я знаю, він не популярний, але в клубі можливо все : хтось його тестував ще?Як на вас він розкривається ? Читала десь відгук що на комусь він теплий та солодкий, але для мене він більше про інше. Тож цікаво буде послухати вашу думку