Аромат, у якому виходила заміж Єлизавета ІІ

Про цей аромат я дізналася випадково. Якось під час рутинних справ слухала на фоні про життя Єлизавети ІІ, де розповіли про англійський парфумерний Дім Floris London — давній та основний постачальник ароматів для королівської родини. Саме тоді я дізналася, що знаменного дня 1947 року, виходячи заміж, вона одягла на себе White Rose — квітковий аромат з нотами білої троянди, жасмину, ірису та фіалки.

Чи люблю я квіти? О ні. Чи хотіла я відчути те, що відчувала королева в той день? Так.

Саме так ми і познайомилися.

Очікувань я не мала. Це був скоріше жест поваги до історії та банальна цікавість, яка переважала над моєю дефолтною антилюбов’ю до квітів. Квіткові композиції ніколи не звучали на мені так, як на інших дівчатах, або на мамі. Кожна спроба перетворювалась на кисле, мильне розчарування з відтінком освіжувача повітря, яке не хотіло трансформуватися в хрумкий букет.

Перша спроба була схожа на стрибок у холодну воду. Пам’ятаю, я навіть трошки зажмурила очі. Знала, що не сподобається. Біла троянда, жасмин, ірис, фіалки? Жах. Але ж Лізка щось розуміла, невже я не здатна зрозуміти таку ольфакторну піраміду?

Довелося йти на компроміс і грати в асоціації. Якщо ви дивилися мультфільм “Думками навиворіт”, згадайте дівчинку Райлі, у якої в голові був мозковий центр і лабіринт сховища всіх спогадів. На якийсь час мені довелося перетворитися на рожевого котослонодельфіна Бінго Бонго і нарити в тих скляних кульках чудовий ароматичний відгомін.

Літо в бабусі, коштовна троянда, на яку не можна було дихати, і сильні дощі, після яких мені доводилося постійно підв’язувати побитий вітром сад. Навколо зростало ще багато різних квітів, серед яких точно була фіалка та іриси. Ось він, вологий сад, з озоном, альдегідами, кетонами, вологою і відірваними ураганом пелюстками. Я його декодувала. Alyona Fedyk

Мені знадобився майже рік, щоб описати White Rose.

Це інтелігентна, тонка, дзвінка, волога троянда, яка сидить близько до шкіри і трошки нагадує мені Герленівські метеорити. Особисто для мене вона не має кольору, радше прозорий від дощу бутон, на якому тремтять кришталеві краплинки. Ніякої задушливої вульгарщини, солодких акордів і будуарних настроїв, які я звикла уявляти, коли хтось згадує троянду. Це дійсно ідеальний аромат для нареченої, яка тільки-но сходила в душ, припудрила обличчя, вбралася у білосніжне мереживо і зайшла у хмаринку розпиленого Floris London. Чиста, як ранкова роса.

Я ніколи не вдягаю цей аромат на люди, він зовсім не резонує з моїм образом, стилем, словом, просто мені не пасує…Але перед тим як лягти спати, залюбки розпилюю декілька крапель на свіжу постіль та піжаму, щоб трошки поспілкуватися з іншою стороною самої себе.