#lovemakeupclub ЛЮБОВ ДО СЕБЕ-МОЯ СУПЕРСИЛА. Як дитячий біль паплюжить доросле життя і впевненість.

Дуже довгий пост,багато фото. Щиро вдячна буду,якщо дочитаєте 🫶🏼 Я мала класне дитинство,де по суті мала б бути супер впевненою в собі,та любити себе. Але

Я займалась в студії. Ходила по подіумах,були зйомки,для дизайнерів,для постерів і тд. Брала участь у конкурсах краси де завжди займала призові місця,лиш єдиний раз зайняла 3 місце. Де пережила конкурентність,порізані сукні,вкрадені туфлі,неприязнь. Також займалась вокалом, танцями, працювала з зірками,Палац Україна і Спорту-були як другий дім не рідко. Всі конкурси і концерти не обходились без моєї участі. Відкриття табору Артек-Буковель з Русланою,записи пісень,зйомки в кліпах зірок. Всюди шалена конкуренція,суцільний негатив,який звалюється на дітей. Але попри все я відчувала себе добре,мені подобалось чим я займаюсь.

Але це все не допомогло,коли у класі 9 стикнулась з булінгом

Ображали за все,за виступи в школі,бо туди завжди кличуть тих,хто десь чимось займається. Ображали за діяльність поза школою,ображали за зовнішність. Причому починали фрази з «ну так,ти ж красива,ти ж зірка». Ну і завершувалось,що зайва в класі і тд. Все закінчилось панічними атаками в 16 років,які усувалися медикаментозно.

Я не хотіла йти на випускний,бо боялась,що вони щось зроблять мені (такий був жахливий стан.На теплохід я так і не пішла,з думкою «вони мене скинуть»)

Думала закінчу школу і все як рукою зніме.

Я пішла вчитись на вокаліста,мені було важко,бо я відставала від групи не вміючи грати на інструменті. Та це мені не шкодило. На 2 курсі я пішла на Х фактор,де пройшла до табору (в ефіри мене не взяли🤪) І знов нахлинув негатив від тих самих,що в дитинстві. Разом з людьми бажаючими мені 💀

Все ніби минулось.

Але побачивши себе на екрані,не таку як в житті. Я загналась. Тому накладала фейсап,редачила фото, малювалась годинами.

Я вийшла заміж на 3 курсі і це навіть не допомогло. Як би мене не задарював чоловік компліментами і увагою,не казав «я люблю тебе такою як вдома,на фото не ти». Мене це не зупиняло

І як я з цього вийшла? Мені набридло.

Я просто прийшла без макіяжу в магазин,де ніхто не тицяв пальцями на мене🤷🏻‍♀️

Потім в транспорт,де така ж ситуація.

Потім на навчання. Де ніхто не впав в шок від мого вигляду,а навпаки робили компліменти.

Але найстрашніше було викласти фото без обробки. (Це ті самі фото)

Все пройшло,коли я це зробила.

Визнання оточуючих стало важливішим за самовідчуття. Насправді розповідаю,ніби не про себе.

Але така проблема у багатьох. І скільки ще дівчат і хлопчиків,які потерпають від цього. Які не люблять себе.

Сьогодення і мої відчуття.

Сьогодні я подобаюсь собі на всі 100. З макіяжем,без,з укладкою,без,в худі,в сукні,з прищиком,з ідеальною шкірою. Я нічого не роблю,я просто живу і подобаюсь собі.

Бо кожна з нас унікальна і не любити себе-це табу. Коли ми народжуємось і на нас не звалюється думка суспільства,ми любимо себе і нас взагалі не парить,який вигляд у нас. То чому ж у дорослому віці,більшість потерпає від невпевненості в собі і постійно спирається на думку інших

Любов до себе-це найбільший скарб,який має кожен. Її не можна втрачати.

Що стосовно продуктів? Всі дівчатка люблять догляд за собою

Будь-які нові баночки додають настрій і впевненості щодня. Мені завжди додає настрою і впевненості гарна помада. Додам тут своїх улюбленців і тих,про кого мрію🥰