#sportlifemakeupclub

Я ніколи не була спортивною чи ти паче танцюючою людиною, тому шлях до ідеальноЇ активності був довгим і тернистим:

• У перших класах ( ≈15 років тому) ходила на художню гімнастику: кинула коли почались страшні акробатичні елементи
• ≈ 5-8 років тому робила спроби ходити на групові заняття і в зал, проте мені завжди бракувало компанії і чиєїсь підтримки
• На початку ковіду бігала, а згодом витратила гроші за вакцинацію на абонемент на йогу за місяць чи два до початку повномасштабної

І ось через рік після початку війни я нарешті зібрала себе до купи і вирішила піти займатись. До цього я з великим небажанням покидала дім, тому територіальна близкість і розклад вирішили за мене - будеш займатись танцями.

Мабуть це було останнє що я хотіла робити: всі шкільні "дискотеки" для мене були нудятиною і тягарем, я ніколи не могла розслабитись і відпустити голову. Проте надивившись відео тренера і інших дівчат я вирішила, що варто спробувати. І це було найкращим рішенням 💗

Якщо ви колись бачили відео із тренувань, то точно помічали, що там панує неймовірно дружня і підтримуюча атмосфера: кожна дівчина (та і хлопець теж) - це королева, кішечка і просто неймовірна молодець, всі підтримують одне одного, аплодують і обливають з голови до ніг компліментами - повна протилежність атмосфері гімнастичного залу з дитинства 🤢

Танці - це були найліпші ліки для моєї затюканої самооцінки, захованої сексуальності і напівмертвої впевненості в собі. І повернувшись на танці після ≈9 місяців перерви (переїзд, знову небажання висовуватись із своєї шкаралупки) я зрозуміла, що знаходжусь на своєму місці 🥰