Як правильно робити контурінг обличчя: покрокова інструкція

Перш за все, давайте розберемося, а що таке взагалі той контуринг та з чим його їдять. Так, часто під ним мають на увазі спроби намалювати дві риски на лінії вилиць, які нібито повинні виділити їх. Проте, насправді, це моментами досить складна техніка, яка потребує знань щодо того, як працюють світло та тінь.

Ще з уроків малювання в школі нас навчають, що світло дорівнює об'єму, а тінь – впадинам. Це працює в кольорових та графічних малюнках. Це працює і на обличчі. У цій техніці анатомічні зони обличчя затемнюються чи висвітлюються для того, щоб візуально змінити пропорції, наприклад, витягнути чи, навпаки, округлити його. До того ж саме з допомогою засобів для скульптурування можна повернути рельєф, який забирає шар тонального засобу. У своєму дописі я більше розповім саме про використання затемнення, хоча ця техніка являє собою комплекс із додавання світла, тіні, блиску та рум'янцю. Але якщо без хайлайтеру та навіть рожевих щічок контуринг можна зробити, то без скульптуру – це майже неможливо.

Тож що це таке – зрозуміло. А для чого це? Що ж, контурінг дає змогу візуально прибрати чи зменшити друге підборіддя, вирівняти чи навпаки викривити ніс, особливо креативні майстри макіяжу можуть навіть перетворювати себе для косплеїв на інших людей, використовуючи саме ці знання. Проте в звичайному житті здебільшого скульптуруються вилиці, лінія щелепи та лоб – зони, що найчастіше можуть не подобатися через якісь їх особливості. Тому коротко можна сказати, що часто це роблять саме задля того, щоб досягти більшої візуальної гармонії та відповідності стандартам краси.

До речі, я не даремно використовую ще й поняття скульптурування. Інколи можна зустріти, що це зовсім інша техніка. Проте, насправді, це – синоніми. Я бачила різні варіанти пояснень, ніби «контуринг» – про техніку, а «скульптор» – про продукт. Але надалі я послуговуватимуся саме обома цими варіантами. Ну, а моя розповідь вже дійшла до важливого аспекту цього процесу – продуктів для нього.

При перших спробах контурування головною проблемою, з якою стикалася я, було нерозуміння причини того, а чому взагалі проведені мною лінії не помітні на шкірі. Я не розуміла, яка різниця між нанесенням їх на тональний та на пудру, як не допустити плям та що робити із різними видами продуктів. Хоча все насправді було дуже легко. Треба було просто дізнатися про види контурінгу.

Отже, існує два варіанти цієї техніки. Так, кремовий контуринг робиться перед нанесенням пудри. Він може бути більш яскравим, адже потім перекривається здебільшого кольоровим шаром. Інколи його наносять навіть перед тональним, в такому разі можна навіть не витрачати час на ідеальне розтушування. Проте варто сказати, що кремове скульптурування є більш яскравим, адже воно потребує закріплення сухими текстурами. Воно більше підходить для якихось особливих випадків, перебування на сцені чи під спалахами камер. Хоча і для повсякденного життя більш ніж реально досягти ніжного результату – для цього існують свої техніки нанесення. Проте частіше в денних макіяжах послуговуються саме сухим варіантом, який легше контролювати в його пігментації.

До продуктів для кремового контурингу відносяться різноманітні палітри коректорів (серед непоганих – NYX Professional Makeup Highlight & Contour Pro Palette, у мене її немає, але я дуже на неї заглядаюсь), стіки (як одинарні з двома кольорами одразу, так і двосторонні), рідкі продукти у різних форматах (наприклад, зі спонжиком як у Sheglam, чи просто у тюбику, як у Lamel). Можна, до речі, зустріти і щось середнє між кремовим і сухим продуктом, таким можна назвати досить популярний скульптор від LN Pro.

Що ж стосовно сухого контурінгу – із ним все набагато простіше. Засоби правильного відтінку у такому форматі знайти легше, а інколи можна навіть зустріти варіанти виконання його тінями, які не сподобалася на очах, але чудово підійшли для вилиць. Він наноситься на пудру, тому потребує більшої точності при розтушуванні. Але при цьому більшість засобів для нього є не настільки пігментованими, як кремові, тому з ними не така велика вірогідність поставити пляму. Сухе контурування не таке точне, частіше його роблять більш узагальнено за зонами. Тобто якщо на схемах зображено конкретні форми, інколи навіть специфічні фігури на тих чи інших ділянках обличчя – скоріш за все це не про суху корекцію, адже пухнастий пензель точно не намалює трикутники чи сердечка на щоках. До речі, для починаючих саме цей варіант є більш простим для освоєння та розуміння.

Серед продуктів для цього виду контурінгу однозначно варто виділити Lamel, їх рум'яна у відтінку Taupe – це просто ідеальний засіб для більшості відтінків шкіри. Також чудово працюють різноманітні палетки, як вузьконаправлені, так і для повної корекції рельєфу обличчя. Варто лише не плутати їх із бронзерами, що мають відтінок засмаги. Звісно, їх теж можна використовувати, але на дуже світлій шкірі вони виглядатимуть чужорідно, та й наноситись повинні трохи на інші ділянки. Шукаючи сухий скульптор варто звертати увагу на його легку сіруватість (вона підходить не всім, але більшості) та загалом орієнтуватися на відтінок тіні. На цей продукт вже не буде нашарування пудри, тому все ж таки необхідно більш уважно підходити до вибору кольору.

Останнє, що я хочу згадати у цьому блоці – це пензлики. Для кожного найбільш зручним є свій. Але новачкам у цій техніці я б радила скошені варіанти, які на початку можуть слугувати своєрідною направляючою. Непогано працюють і відносно невеликі пухнасті пензлі, вони дозволяють більш контрольовано та точково наносити пігмент. У випадку ж кремових продуктів можна придивитися на щільно набиті кабукі, або ж використовувати б’юті-блендер, що, до речі, дасть змогу не перестаратися та швидко скоригувати кількість пігменту.

Тож ми поговорили про те, що таке контурінг, для чого, та якими продуктами він виконується. Тепер варто зачепити ще одну тему – особливості нанесення на різні форми обличчя. Загальне правило тут одне – все, що потребує зменшення необхідно затемнювати, а ділянки, що треба виділити – висвітляти. Проте пропоную трохи більше поговорити про найпопулярніші форми, для яких вже давно було розроблено різні схеми.

Тож, коли ми говоримо про овальну форму – тут жорсткого контурінгу не треба. Скоріше, для таких дівчат актуальним буде підкреслення тих рис, що вже є. Можна трохи виділити лінію щелепи, підкреслити лоб, затемнити ділянку вилиць. Єдиним нюансом тут є те, що не треба сильно завалювати тушування та вести його вниз. Це може додати ефекту втомленості та навіть віку.

З круглою формою все теж досить зрозуміло. Вона не сильно далеко відійшла від попередньої. Тут можна додати більше тіні на ділянку скронь та вилиць, виводячи тушування вгору, пройтися по підборіддю, трохи опрацювати лінію росту волосся. Головною хитрістю в цьому випадку буде НЕ втягувати щоки й НЕ малювати тінь на місці впадини. Лінія, що буде проведена таким чином, навпаки підкреслюватиме те, що не треба. Краще, якщо вже й використовувати цей спосіб, наносити продукт якраз на частину, що виступає, тобто кістку. А використовуючи прийоми ліфтинг-макіяжу можна і зовсім вивести цю форму візуально в ідеальний овал.

Стосовно форми серця, або як її по-іншому називають – трикутника, тут можна не чіпати зону підборіддя, або ж навпаки трохи її виділити, підкреслюючи. Основна робота тут відбуватиметься на ділянці лоба, а точніше – на скронях та біля волосся. М'яке затемнення тут допоможе візуально зменшити ці зони. Щоки та вилиці у цьому випадку можна не пропрацьовувати, або ж, навпаки, додати тут трохи рельєфу, створюючи гармонію.

Ромбовидна форма обличчя – це часто про бажання трохи зменшити верхню частину лоба, а також скорегувати підборіддя. Тож на ділянках таких, як щелепи та скроні, можна нанести затемнення, легко пройтися ним же на вилицях, при цьому не робити його занадто активним. Далі краще погратися з висвітленням, яке розмістити на підборідді та на лобі.

У випадку ж квадратної чи прямокутної форми – непоганим варіантом є контурування за принципом пом'якшення гострих кутів. Тобто варто наносити скульптор на лінію щелепи, лоб і, знов таки, вилиці, розтушовуючи його так, щоб створити візуально м’який округлий вигляд.

Я спробувала окреслити головні аспекти. Але так і не розповіла головного – який же порядок нанесення. Що ж, я покажу своєрідну схему, що працює саме на мені. Через спеку моє обличчя зараз страждає від великої кількості висипань, тому показуватиму їх я на фотографії, де у мене вже насправді присутній легкий контурінг. В фоторедакторі я спеціально гіперболізуватиму для кращої видимості, в звичайному ж житті варто розуміти, що все наноситься набагато більш делікатно.

Моя форма обличчя досі мені незрозуміла. В залежності від фото це і овал, і круг, і серце. Проте я послуговуюся більше саме варіантом з грою світлотіні, за бажанням підкреслюючи різні зони. І першим моїм етапом завжди є нанесення тону, після якого у мене йде консилер. Я користуюся змішаною корекцією, тобто і кремовою, і сухою, і на цьому етапі я саме виділяю те, до чого хочу більше уваги. Це у мене між лінією щелепи та вилиць, трохи лоб, підборіддя та під очима.

Після цього настає відповідальний момент – кремове затемнення. Його я наношу на кістку, тобто так, як я згадувала в круглій формі. За бажання можу додати скульптора на лінію підборіддя та трохи – на скроні. Ніс я не чіпаю майже ніколи. І потім, б’юті-блендером, я обережно тушую все по напрямку вгору. Це дозволяє мені зробити досить реалістичний ефект присутності рельєфу, якого у мене толком немає. А вже після закріплення усього цього пудрою я переходжу до сухої корекції.

Тут скульптором я проходжу по ділянці щік, виводячи затемнення у волосся. Також я легко торкаюся підборіддя, фіксуючи кремові продукти і там. Здебільшого етап сухого контурування у мене слугує для згладжування різких ліній. До того ж після цього я можу не хвилюватись за стійкість – макіяж ідеально триматиметься протягом всього необхідного мені періоду часу.

Останнім пунктом є рум'яна та хайлайтер, якими у випадку поспіху я можу знехтувати. Рум'янець я роблю не на яблучках щік, а виводжу його в тому ж напрямку, що й скульптор. Хайлайтер наношу так само, створюючи ефект ліфтингу та легкого витягування форми обличчя. На цьому мій контурінг завершується, а його якість та відсутність плям я перевіряю на селфі-камеру (до речі, це один із непоганих і дієвих лайфхаків, яким я користуюся вже досить давно).