Givenchy L'Interdit Eau Парфумована вода

Мій черговий похід у магазин косметики і парфумів увінчався не лише покупкою двох лайнерів , а і пригоршнею "цукерочок"-пробничків, насипаних мені консультантом прямо в руку.
Це було дуже доречно, тому що я приблизно рік тому вже "смакувала" розпилом на зап'ясток один із парфюмів, який цього разу маю в пробнику.
А два місяці тому у знайомої спробувала на "понюх" інший із подарованих в магазині. Відразу спало на думку порівняти їх. Не на запах, тут вони занадто різні, а на перше відчуття, на тривалість "сидіння" на шкірі. На "відчутність" на собі. Адже обидва парфума дуже відомі діти дуже відомих брендів. Титани в парфумерії!

Поїхали!
Живанши. L'interdit ( телефонний перекладач пише : Заборонений)
Отже, цікаво, чому водичці дали таку назву? Перше враження - тому, що такими насиченими , голосними і запаморочливо цікавими парфумами , мабуть, заборонено користуватись на кожен день. Останнім часом скільки начиталась про алергію, чхання і головний біль від парфумів існуючої в кожному офісі "модної дівчини"))) , що охоче вірю в заборону повсякденного користування ним.


Одного розпилення парфуму вистачить і на затест, і на відчуття ,що ти не один. Поруч ввесь час він - L'interdit.)) Давно я не відчувала такого ароматичного "гуркоту". Після нанесення парфуму чую відразу насичені одиколонисті ноти. Приємні, зелені. Але через секунд 20 - це парфум. Трішки заголосно, але зовсім не відразливо. Приємно, що не треба чекати, доки "всядеться". Тобто процес "посадки" є, але його не чекаєш. Тому, що парфум ні на жодній стадії свого життя на шкірі людини не підкидає неприємностей. Він змінює ноти, трішки перекладає квіти в "букеті"- це так. Але з першої і до останньої хвилини звучання - це прекрасний, приємний і надійний аромат.

Про перекладання квітів у букеті я писала спочатку алегорично, бо насправді, особисто я чую в "Лантерді" багато різних спецій. Спецій косметичних , не масляних, а сухих, розтертих. Я дуже відчуваю східність аромату. Але , звіряючись з пірамідою, з подивом читаю лише : бергамот, груша, апельсиновий цвіт, жасмин, тубероза - в початкових нотах і нотах серця. А я відчуваю жменю різних спецій в обох ніздрях і навіть в присмаку. Але, видно, це і є підтвердженням супер майстерності і вищого пілотажу в парфумерії: скласти східний запаморочливий аромат із самих квітів.

Звичайно ж амброксан, ваніль, ветивер і пачулі добре спрацьовують гвіздками, які в кінцевих нотах "прибивають" аромат до шкіри на майже добу.
А от на одязі парфум може просидіти і більше доби. Я, наприклад , нанесла вдень парфум на місце трохи вище зап'ястка і рукав светру опустила вже після 2 хвилин, коли і я нанюхалась, і парфум висох на шкірі. Ввечері я переодяглась в інший одяг. До ранку на місці розпилення ( одне нажаття) вже запаху не було. Потім знову вдягла на часок светрик, а коли стало жарко, то зняла його і відчула, що рука знову трішки пахне парфумом. Це зі светру аромат перейшов на шкіру. І щоб це почути не треба було втикатись носом в руку. Ні. І рука, і одяг відчутно пахли L'interdit. Аромат нестандартний і помітний. На моїй гарячій шкірі не " замаслився", не став важким, а навпаки, з часом його спецієвість стає свіжішою, квітковішою і парфум дійсно починає нагадувати букет з екзотичних квітів.