#nobodyisperfect
За що люблю Makeup Club, так це за можливість висловити свої найпотаємніші думки та отримати підтримку
От ніби ми всі знаємо, що ідеалу не існує і треба приймати себе такими, як ми є - але знати то одне, а прийняти це насправді не так вже й просто). Років 12-13 тому, отримуючі фотографії з чергової зйомки, мої відчуття змінювались по такій схемі: вау, як класно! - ой, тут в мене око косить, а ось там ракурс поганий - та ні, все ж гарно вийшло)). І можна було б вирішити що це нормальна робота над помилками, якби ці думки не залишалсь зі мною надовго. Бо ось в інших дівчат обличчя більш симетричні, а ще в них такі акуратні носи, що їх не спотворить жодний ракурс, а ще... (можна продовжувати до бескінечності).
Перфекціонізм - це зло. Якщо бути точнішою - це персональне пекло, яке завжди з тобою. Адже маючи такі установки, тобі не вистачає сил та енергії на розвиток, втілення своїх мрій та просто на життя, бо ти постійно тримаєш стійку в невидимій боротьбі. Питання тільки з ким боремось?
Думаю, такі періоди знайомі більшості людей (особливо мого покоління), бо на нас навішали не лише стереотипи родичів, оточення, суспільства, а ще й хибні установки з релігії та зростаючої тоді косметичної індустрії. І боротись з цим було зовсім не легко. Насправді я ніколи не була в терапіЇ, але впевнена, що допомога психолога тут не завадить і може скоротити шлях, який я долала самотужки.
Останні кілька років змінили наше сприйняття себе, світу та цінностей, та багато років тому я вже мала персональні випробування, після яких сивина, зморшки чи прищ здавались чимось реально смішним та абсолютно несуттєвим. Також допомогло ставлення чоловіка, який був поруч не тільки коли я виглядала як лялечка, а й витримував мій відчай та сльози.
Що ж допомогло прийняти власну неідеальність? Для початку зрозуміти, а хто я, яка ця дівчина? Чого вона хоче? Які кольори їй подобаються, як вона хоче виглядати в тій чи іншій ситуації. Звучить максимально дивно, але багато речей ми робимо на автоматі і часто обираємо не те, чого справді хочемо, а те, що нам здається правильним, бо так каже суспільство, або реклама, або тьотя Нюра з третього під'їзду).
І чим більше я складала пазлик власної ідентичності, тим менше мене тригерили чиїсь думки або нав'язані стандарти. До речі, це не означає, що я забила на себе - навпаки, я обожнюю догляд та макіяж, і залюбки випробувую новеньке і з вами ділюсь враженнями🤗.
А ще наш Клуб - це взагалі крута прокачка впевненості, бо раніше, побачивши на обличчі якийсь недолік, я бігла його штукатурити тональним. А тепер?)) Тепер я спочатку роблю макро фото, потім готую план вирішення питання, кайфую від процесу - і знімаю результат)). Ось така терапевтична історія виходить💙.
В решті решт, якби я мала ідеальну шкіру, здоров'я, то навряд чи стала б вивчати нутріціологію, косметичні активи та їх вплив на ту чи іншу проблему💪.
А ще колись мені було ніяково від поглядів людей, коли поверталась зі зйомки яскраво нафарбована. Хоч мені і досі це дивно - ви ж бачите, що мейк професійний, чого вас це так дивує?))
Тепер я можу вийти на вулицю з фентезійним мейком і знаєте що?) А нічого, нікому особливо немає діла, всі зайняті своїми справами😅. Ну, і на закуску покажу вам смішні кадри, які раніше я б точно видалила, а зараз зберігаю, бо вони такі вже кумедні😁.
P.S. Дякую Yustal за круту ідею челенджу та твою відвертість 😘.
Коментарі (0)