Anna_feerie

Мій макіяж зараз та **надцять років тому)) #showhowitwastomakeupclub

Мій макіяж зараз та **надцять років тому)) #showhowitwastomakeupclub

Дуже мені сподобалась ідея Strange Love з порівнянням макіяжних технік зараз та багато років тому і я теж пішла розбирати свої архіви). Нюанс в тому, що коли я дорослішала, Інтернет тілько-но починав з’являтися, не було б’юті-блогерів та візажистів, та що там – телефони були кнопочні та й то, далеко не в кожного)). Але дівчата завше хочуть бути красивими, тому ми старались, як могли 😆😆😆.

Тож, звичним моїм макіяжем в інституті (це десь 16-20 років тому😄) був ось такий мінімум:

- Пудра на голе обличчя (тональний крем? Консилер? Рум’яна? Ні. Не чула)))

- Кольоровий олівчик, яким очі обводились по контуру (Не кажіть, що це зменшує їх, я бачу 😁), кілька шарів туші для створення ефекту павучих лапок - і шикарний лук готовий)

- Блиск з сяючими частинками

- І зірка нашого образу – брови-ниточки!))) Брови-ниточки – зіпсуй свій вигляд раз і на кілька місяців😂😂😂.

Далі я десь почула, що треба висвітлювати зовнішні куточки очей і мій мейк трохи змінився (щоправда, таке висвітлення на пів ока створювало ефект жабки, в якої оченята знаходяться дуууже далеко одне від одного, але то деталі🙃).

Мій макіяж зараз та **надцять років тому)) #showhowitwastomakeupclub
Мій макіяж зараз та **надцять років тому)) #showhowitwastomakeupclub
Мій макіяж зараз та **надцять років тому)) #showhowitwastomakeupclub
Мій макіяж зараз та **надцять років тому)) #showhowitwastomakeupclub

Це ще було не дуже впевнено, та вже набагато цікавіше. А ще оцініть рівень майстерності - я робила селфі, коли це ще не стало мейнстрімом🤪🤪🤪. Для цього доводилось дуже далеко відсунути руку з цифровою мильничкою Canon, а потім навпомацки клацнути кнопочку!)))

Хоч тоді це було дуже дивно, адже навколо мене були самі лише старшокласниці, в яких падала щелепа, коли вони дізнавались, яка доросла тітонька опинилась поруч з ними)). Але ми не про це: на тлі свого нового заняття я вирішила піти на курси візажу, щоб мати можливість самостійно фарбуватись на фотосесіях.

Нагадаю, що то були курси візажу 16 років тому, тож мене вчили карандашній техніці, графічності та нанесенню хайлатеру під брови. Плюсів, звісно, було багато: там і про поєднання кольорів, і про послідовність нанесення продуктів, і про тушовку. Але на додачу я отримала програму на рахунок того, що в мене:

- Маленькі широко розташовані очі з тенденцією до нависання (поки написала, ледь не заснула)))

- Неідеальна форма обличчя, а саме далека від овалу через обрис лоба та квадратні кути щелепи та вилиць.

Ну, і бонус – що все це я маю обов’язково контурувати та гримувати косметикою, щоб досягти омріяного ідеалу та наблизитись до золотого перетину (спойлер: ні!).

Так чи інакше, але я стала більш впевненою в собі, почала фарбуватися на зйомки та для повсякденного життя, фарбувала подруг і т.д. Мої брови поступово набували природнішої форми, в косметичці з’явились яскраві кольори помад, а розтушовки стали більш наближеними до реальності).

По-справжньому насолоджуватись створенням різних образів та кайфувати від своїх макіяжів я почала лише пару років тому, коли більше зрозуміла хто я та чого хочу, почала досліджувати власну багатогранність та робити те, що насправді хочеться. Зараз я можу робити як нюдові варіанти, так і яскраво-карнавальні (а хто сказав, що не можна?)), для цього мені не потрібен привід, навпаки – красивий мейк здатен додати +100 до настрою та енергії.

І мені не потрібно перекроювати своє обличчя, щось там маскувати в районі вилиць (обожнюю свої кути)), або плакати з приводу нависання повік та неможливості зробити тонку стрілку. Взагалі половина найбажаніших жінок світу мають саме таку форму ока, непогана компанія, як вважаєте?))).

Тож бажаю всім нам перш за все любити та піклуватися про себе, робити такі макіяжі, які хочеться і не переживати, якщо щось пішло не так (в цьому випадку ви завжди можете сказати, що ви художниця – і ви так бачите! 🤩🤩🤩).