Розмір не має значення…
Але мені вперто навʼязували інше. І зараз я не про світові стандарти. Наразі я хочу поговорити про те, що відбувається між нами, дівчатками.
Перший ліфчик
Коли мої груди тільки-но почали формуватись (а це сталось в 11 років), на фіз-рі, перед уроком, я почула «А чого в тебе досі немає ліфчика?». Логічно було б переадресувати це мамі, але я знітилась.
Близько року я ховала свої бугорки, соромилась сказати про те, що груди болять і навіть думала, що помираю, бо відчувала незрозумілі грудочки на майже одиничці.
Сексапільні 2000
Згодом почалась шалена сексуалізація жіночого тіла і сісі мали стояти у всіх. Природа не нагородила? Тримайте пушапи. Серед мого оточення не було жодної дівчинки, яка б не хотіла одягнути поролон. А потім хизуватись, у кого ж він більший. У моїй уяві сформувався стандарт: груди мають бути круглими, сягати рівня підборіддя і ніяк інакше. Про закони гравітації я мало думала, а моя трійка уперто тяжіла донизу. І, очікувано, у дитячій голові знов промайнула думка, що зі мною щось не так. Бо у дівчаток інакше!
Переламний 2015
Незрозуміла ситуація з грудьми і їх формою привела мене до гіпертрофованого уявлення, що мої бубс мають зменшитись. І, здавалось би, я близька до мети: схудла на 30 кг, а груди знов стали одиничкою. Але не такою, як в 11. Вони стали мʼякими, зівʼялими...не такими, як у інших дівчат. Дівчатка шуткують про «безгрудість», натякають на анорексію, я знов почуваю себе розгубленою, як у 11. Але не біда, можна вдягнути пушап, прикритись і заховати те, що ніколи не подобалось.
Вільні «карантинні»
Карантин приніс не тільки самоізоляцію, а й тренд на спортстайл. Одним махом дівчата змінили бра на топи. А через пару років, влітку, я зачаровано спостерігала, як красуні відмовились від білизни і показали світу свої соски. Я б теж хотіла показати, але гравітація ще більше взяла своє. І я почала циклитись на операції, підраховувати збитки... Аж ось одного дня я знов відчула якісь незрозумілі грудочки і біль, як в 11-ть.
Перший мамолог
Замість пластичного хірурга я в істериці шукала мамолога і благала Всесвіт, щоб це був не той, чиє імʼя не не можна називати. Я вперше дізналась, що мамограму до 40 років робити немає сенсу, кіста - це те, що не потрібно терміново вирізати, як треба пульпувати груди і на що звертати увагу у різні фази циклу. На щастя, це була кіста. На жаль, зараз їх багато, але жодна не сягнула критичного розміру.
До чого це я?
- Якщо ви мама дівчинки, сестра, або у вашому оточенні є підліток, який потребує підтримки - благаю, донесіть до маленьких красунь, що груди можуть бути різними. Подаруйте їм перші гарні бюсти до того, як їм на це натякнуть у школі. Якщо груди не ростуть - заспокойте. І все рівно подаруйте перший топ, якщо дитина цього прагне.
- При перших незрозумілих відчуттях йдіть до лікаря. Це, щонайменше, може врятувати психіку, щонайбільше - життя.
- Є нестерпне бажання вдягнути майку без білизни - робіть це, ваші груди сьогодні є ідеальними. Так-так, незалежно від розміру, гравітації та інших факторів. Я вдягнула і світ не перевернувся. Ба більше, ніхто більше не казав мені, що з моїми бубс щось не те.
Красуні, бажаю кожній дбати про своє здоровʼя та насолоджуватись своїм тілом. Ви прекрасні. Я щиро радію, коли настає літо і я бачу вашу красу у всіх її проявах😉
Коментарі (31)