Чого пілінг з мигдальною кислотою від The Ordinary ще не на смітнику?

Раз на тиждень у мене постає питання доочищення шкіри обличчя. Хочеться чогось м'якшого за пілінг-скатку. Так аби взула і забула намастила і забула. Тоді згадую про цей пілінг, який свого часу взяла на заміну того самого "легендарного" кривавого пілінгу.

Хвилинка історії "Я зареклася купувати кривавий пілінг через жахливий свербіж та мегареактивну реакцію шкіри протягом перших 10 хвилин. Так дійсно потім шкіра виглядала шикарно, але ці хвилини страждань того не вартували."

Так от (повертаюсь до цього миндально-масляного дива косметичної індустрії) намащуючи ввечері шкіру, я кожен раз дивуюся - ну як можна такою жирною консистенцією мастити жирну шкіру обличчя і очікувати чогось доброго?

Потім воно ще починає легенько пощипувати, шкіра в деяких місцях червоніє, але я не здаюся і хутчіш тікаю від дзеркала, аби того не бачити. На цьому екзекуція не закінчується, бо відчуття бані на шкіри ще переслідує десь півгодинки... А далі я засинаю і вже не знаю, що там далі відбувається.

І от на ранок я розумію, що всі муки були недаремні, адже шкіра ніби побувала на курортні (чомусь окремо від мене) і добряче там відпочила. Це відчуття свіжості і м'якості все ж таки не дає цій сиворотці опинитися на смітнику.

А які у вас стосунки з цим норовливим засобом? Чи підходить вам? І чи існує інший дієвий засіб без попередніх "побочок".