LunarDemetria

Тонер і тонік для обличчя – у чому різниця?

Тонер і тонік для обличчя – у чому різниця?

Зізнаюся чесно – раніше я сама думала, що різниці між цими продуктами немає ніякої. До того ж взнаки давалася українська локалізація, коли обидва цих засоби називали одним словом. Я не користувалася ними, адже маючи жирну проблемну шкіру вважала, що найкращим варіантом є борна кислота (так, я серйозно її використовувала на все обличчя і дивувалася, чому через деякий час у мене з'явилася сухість). Але поступово, фактично методом проб та помилок, я змогла не лише зрозуміти те, чим відрізняється тонік від тонера, а і знайти свої засоби, про які я теж розкажу!

Почнемо з того, що тонік – це засіб на водній основі, що насправді має різні ефекти, але здебільшого він зволожує, сприяє додатковому очищенню шкіри та регулює рH. У сучасній європейській системі догляду за шкірою він має позицію між очищенням шкіри та нанесенням крему чи сироватки. Фактично, він є таким собі місточком між умиванням та наступним доглядом. І, відповідно, треба знати, що він робить та на яку шкіру діє, щоб підібрати правильний варіант.

Тоніки бувають для абсолютно різних типів шкіри. Можна знайти підходящий засіб як для сухої і чутливої, так і підібрати щось для жирної і проблемної. Адже, так чи інакше, всім необхідна підтримка кислотно-лужного балансу та нормалізація бар'єрної функції шкіри. Особливо тоді, коли макіяж є частим гостем на обличчі, засоби для його зняття та очистки постійно змінюються, або ж у доглядовому асортименті є абразивні та агресивні компоненти. Шкіра у такому випадку може сохнути та лущитися, а запалення – лише посилюватися. І саме тут на допомогу приходить тонік, який допоможе регулювати pН, завершить процес очищення шкіри, а також допоможе зволожити обличчя перед подальшими етапами догляду.

Цей засіб може бути з різними діючими речовинами, які спрямовані на різні ефекти на шкірі. Наприклад, для сухої чутливої шкіри добре працюватимуть більш освіжаючі варіанти із вмістом гіалуронової кислоти та алое. Жирній шкірі підійдуть саліцилова кислота, олія чайного дерева та різноманітні кислоти у формулі. А у випадку висипань чудово спрацюють засоби з алантоїном, екстрактами із загоювальною дією та оліями. При цьому відрізнятися може навіть спосіб нанесення – на нормальну та жирну шкіру за допомогою ватного диска чи серветки, а на чутливу – пальцями. Універсальним в цьому випадку буде формат спрею, він підійде будь-якому типу шкіри.

А основними правилами нанесення можна назвати такі:

  • Розподіляти тонік необхідно м'якими рухами масажними лініями.
  • Засобу повинно бути достатньо, не треба намагатися трьома краплями на пальцях чи напівсухим ватним диском обробити всю шкіру.
  • Тонік не потрібно змивати. Це не міцелярна вода, він повинен продовжувати діяти.
  • Використання засобу є проміжним етапом між очисткою та нанесенням іншого догляду. Тобто обов'язково після умивання перед кремом. Не навпаки.
  • На флаконі може бути написано все, що завгодно, а відгуки можуть хвалити засіб. Але якщо він некомфортний за відчуттями – не варто себе мучити та краще припинити використання.

Тонер до нас перекочував із корейської системи догляду. Там дуже популярними є саме багатоетапні рутини, де кожен засіб має обмежену дію, спрямовану на певні аспекти стану шкіри. Проте так само, тонер може бути створеним для різного типу шкіри, мати різні додаткові властивості та навіть консистенцію. Але все-таки у нього є одна, головна дія.

Так, перше і основне, на що спрямовані тонери – це зволоження. Вода, як не дивно, має властивість підсушувати, а цей засіб швидко відновлює рівень вологи у шкірі, підтримуючи її водно-ліпідний баланс. Також він сприяє розкриттю основних властивостей інших етапів догляду та насичує шкіру корисними речовинами. Але при цьому важливо розуміти, що тонерів існує кілька видів:

  • Freshner – схожий за консистенцією на тонік засіб, який допомагає з очищенням та тонізацією. Частіше за все для жирної та проблемної шкіри використовується саме він.
  • Skin – цей варіант може бути трохи густішим (але не обов'язково) та більше спрямованим саме на зволоження. Він є чудовим варіантом для нормальної та комбінованої шкіри.
  • Toner – нерідко серед цього виду зустрічаються більш щільні продукти, засоби у формі майже гелю. Тут дія спрямована одночасно на зволоження, живлення та відновлення. Їх краще за все наносити подушечками в пальців, адже найкраще вони працюють для сухої та чутливої шкіри.

Навіщо ж необхідний тонер? Тут все просто. Він нормалізує pH, надає швидке зволоження, яке потім закривається кремами чи сироватками, і безпосередньо готує шкіру до них. Деякі тонери можуть також працювати проти запалень та появи зморшок. Проте важливо розуміти, що це частина саме корейської системи догляду, і у випадку використання засобів, вироблених саме на внутрішній ринок, можна не отримати бажаного результату. Тоді на допомогу приходять європейські бренди, які також почали створювати такі засоби. Тоді результат буде очікуваним, адже засіб буде створений для європейської (не десятиетапної) рутини.

Тож, розглянувши два продукти, можна побачити, що між ними дійсно є певні схожості, адже обидва працюють на шкірі обличчя та регулюють рівень рH. То що ж, це однакові засоби? Відповідь однозначна – ні. Це продукти з різною дією, спрямовані на різні етапи догляду. І в цьому їх найбільший плюс.

У той час, коли тонік спрямований на європейську доглядову систему, тонер найкраще працює у корейській. Перший більше діє на очищення та як проміжний етап між умиванням та нанесенням сироваток чи кремів. Другий – має зволожувальний ефект. У тоніках припустима наявність спирту, хоч, насправді, і не бажана. Золотий стандарт тонеру не може мати спирту у формулі. Тоніки часто мають матуючі компоненти, тонери – зволожуючі, а нерідко ще й такі, що живлять шкіру.

Обидва цих засоби можуть використовуватися на всіх типах шкіри. Проте велика частина масмаркету випускає, здебільшого, тоніки саме для жирної, комбінованої та проблемної шкіри. У випадку сухої чи чутливої частіше можна побачити саме тонери. Їхня консистенція нерідко більш щільна, вони можуть бути густішими та навіть гелеподібними, тоді як тоніки майже завжди – консистенції води. І при цьому на обох засобах українські локалізатори можуть написати якийсь один варіант, обізвати одне іншим. Тож ловіть кілька лайфхаків, як зрозуміти, що перед вами:

  • Тонік може також називатися лосьйоном, навіть в українській локалізації. Тож якщо англійською на флаконі написано «lotion» – перед вами саме тонік.
  • Коли на флаконі є написи двома мовами, причому українською вказується саме «тонік», а англійською написано «toner» – віддавайте перевагу тексту англійською.
  • Якщо косметика з азійського ринку, на якій не вказано нічого українською, а переклад англійською виконаний явно за допомогою гугл-перекладача – часто це буде саме тонер. Корейська система не має тоніків (хоч і бувають виключення).
  • Будь-які багатоетапні системи, про які вказано на упаковці, натякають на те, що це – тонер.
  • І, звісно, зверніть увагу на консистенцію. Навіть якщо на флаконі написано, що це тонік, але він є гелеподібним – ймовірніше, що тут знов щось переплутали локалізатори. Це – тонер.

Як я вже казала на початку, раніше я грішила тим, що не використовувала нічого. Мені здавалося, що треба просто максимально підсушити шкіру. І в результаті я руйнувала свій гідроліпідний бар'єр. Проте зараз я є активною користувачкою доглядових продуктів та маю і тонік, і тонер, які використовується мною у різних ситуаціях для найкращої дії.

Спочатку у мене не сталося з ним конекту. Я мала період сильних стресів, які відображалися на моїй шкірі активізацією висипань. І саме в цей період я вирішила вперше спробувати цей тонік. Користувалася рівно тиждень і припинила, думаючи, що саме він став причиною погіршення ситуації зі шкірою. Але, звісно, це було не так (це я зрозуміла пізніше, коли в моєму догляді не залишилося нічого, окрім пінки для вмивання та гелю-алое, а висипання так і не проходили). Але потім я знову повернулася до цього засобу. При чому, як я жартую, причиною повернення стало те, що мені було шкода коштів, витрачених на нього. І тоді я просто закохалася у цей тонік.

Він містить 97% натуральних інгредієнтів, хоча підкупило мене, насправді, зовсім не це. В його складі є мигдальна кислота, а я давно вже хотіла спробувати нормальні кислоти на своєму обличчі. І засіб мені підійшов та почав працювати, хоч я сама того не очікувала. Будучи алергіком, я здебільшого радуюся, коли продукти просто не викликають у мене реакцій, не кажучи вже про якісь позитивні дії. Але цей тонік справді дає на мені себорегуляцію, зменшує кількість запалень на шкірі та зволожує, після нього обличчя гладеньке і м'яке. Він не провокує посилення запалень. І хоч я зустрічала відгуки про неприємний запах, для мене він якраз досить кайфовий (це не запах дьогтю, як в якомусь із засобів, якими я користувалася).

Цей тонік має зручний розпилювач, яким легко можна розподілити його по обличчю. Так само його можна використовувати за допомогою ватних дисків чи наносячи пальцями. Проте для себе я обрала саме перший варіант, він мені найбільш зручний та гігієнічний. Єдиний мінус такого способу – тонік потрапляє на губи, а він досить гіркий, тому при нанесенні краще закривати їх тим самим ватним диском, пальцями, або ж просто максимально їх стулити для того, щоб нічого на них не потрапило. У всьому іншому – це мій ідеальний тонік на кожен день, який в мене повністю задовольняє та з яким шкіра нарешті знайшла конект.

А цей засіб мені перепав у мініатюрці. І чесно кажучи, я думала, що мені його вистачить лише на кілька днів. Але, насправді, він має дуже економічний розхід та повільно витрачається. Цей тонер – це той самий варіант, про який я описала вище. Українські локалізатори використовують поняття лосьйон для опис цього продукту, проте англійською на флаконі та на сайті бренду вказується саме тонер. Чим, власне, цей засіб і є.

Із ним моя шкіра також не одразу подружилася. Перші кілька використань я не помітила жодного впливу на неї. Але потім, після демакіяжу та наступного його нанесення, я вловила цю різницю. Тонер прекрасно зволожує та заспокоює мою шкіру після full-makeup, не дає їй висихати після використання одразу кількох очищаючих продуктів та затримує вологу всередині.

Він приємний на дотик, легко розподіляється як пальцями, так і ватним диском. Причому після макіяжу мені подобається саме перший варіант, в такому разі я можу додати його туди, де мені за відчуттями не вистачає зволоження. Він не лишає липкості та добре працює з іншими продуктами. Тональний після нього не пливе та не має проблем з фіксацією. Його консистенцію б назвала трошки щільнішою ніж вода, він далекий від гелевої формули, але не занадто текучий. При цьому він має досить приємний не різкий запах. Він виконує всі функції, що заявлені виробником, адже тонізує та зволожує шкіру. Тому зараз це – мій вибір.

Тож так, різниця між тоніком і тонером є. Я це перевірила на власному досвіді. Але обираючи для себе ці продукти, важливо, перш за все, дивитися на тип шкіри та бажані результати. Не варто чекати від продукту для сухої шкіри підсушування запалень на проблемній, а від засобу для жирної шкіри – вимагати глибокого зволоження, яке буде достатнім сухій. І нехай ваші експерименти з тонерами чи тоніками приносять вам лише позитивні результати та здорову доглянуту шкіру!