Як я полюбила себе та нарешті змогла щиро і без сорому посміхатись людям

Але я таки знайшла треш-контент. Дівчатка, ви перші, хто це побачить, і це ще один мій крок до впевненості, адже я прийняла себе ту – дівчинку з минулого, з купою комплексів, залякану та дуууже сором’язливу.

Вона геть інша:) Це наче не я. Але моя трансформація (гортайте фото) – це не лише носіння брекетів, а й робота над собою, зміна іміджу, догляд та підбір правильного макіяжу. Все це ми можемо зробити самі, і, повірте, не за всі гроші світу. До того ж, це найкращий психолог, адже ти поступово позбуваєшся тих комплексів, починаєш частіше дивитись у дзеркало… Знаєте, я переконалась, що оточуючі бачать красу у впевненості в собі, а не в довгому волоссі, ідеальній фігурі або маленькому носі. Достатньо просто випрямити спину, підняти підборіддя та дивитися на світ НЕ з-під чола:)

Через неправильний прикус моє обличчя було дуже асиметричним: з однієї сторони заокруглене підборіддя, з іншої – прямокутне та більш чітке. Зубки просто не поміщались у моїй невеличкій щелепі, тому безсоромно повзли один на одний. Через дивну асиметрію навіть ніс здавався більшим, ніж він є:))) В той час, коли дівчата вже активно обговорювали ін’єкції краси, я мріяла про рівні зубки, бо не могла собі дозволити почати не з того:)

Я не боялась носити брекети в ранньому віці, але не могла зробити цього по іншим причинам. Перший крок до красивої посмішки я зробила лише в 27. Шлях був невимовно довгим – від лікування та виривання зубів до поліпшення їх зовнішнього вигляду. Ті, хто переживав це, підтвердять це страждальне очікування:) Мої колеги, які зараз вже справжні подруги, терпіли і чекали разом зі мною, тому я досі вдячна їм за неймовірну підтримку. Вони разом зі мною обирали засоби для очищення зубів та ортодонтичних конструкцій, чекали мого приходу після чергових чисток та заміни дуг, розуміли моє мовчання на найболючішому етапі лікування – корекції прикуса еластичними тягами…

Я нарешті здобула те, що довгий час не давало мені бодай візуально продемонструвати свою впевненість. Зрештою, я отримала більше: внутрішнє, справжнє, відверте та стовідсоткове сприйняття того, що я дійсно красива… а ще посмішку, яку нарешті побачили оточуючі.

Окрім цього, змінилось моє обличчя. Воно стало симетричним, підборіддя, яке постійно мало вигляд натягнутої струни (смішно, але це так), нарешті розслабилось та сфомувалось у чіткі лінії. Змінилось все: мої зуби, форма обличчя, прикус, я… І все це лише завдяки невеличкій конструкції, яка по суті ніколи не провокувала людей на образи або зацікавлені погляди. Я почала посміхатись на фото і в житті:)))

В період лікування я жодного разу не зіткнулась з насмішками з боку інших, натомість, в шкільні та студентські роки потерпала від “їдких” коментарів навіть близьких на той час подруг. Тому зараз я можу впевнено сказати: я дійсно красива, і навіть якщо є в мені якісь візуальні недоліки, то це всього лиш мої особливості, а от справжні недоліки я зуміла ліквідувати:)

• Насамкінець хочу сказати: дівчатка, ви немовірні. Кожна з вас! І завдяки вам я змогла відкритись, поділитись історією, ба більше – показати фото, на яких я кумедна, некрасива, невпевнена в собі… Можливо, моя історія і ці смішні світлини надихнуть вас, а когось навіть змотивують, якщо є в цьому потреба.

Любіть себе, красуні, бо вам таки є за що:)