Vikulyk

З села в люди, як поборола низьку самооцінку, я більше не жертва #lovemakeupclub

З села в люди, як поборола низьку самооцінку, я більше не жертва #lovemakeupclub

Я народилась у маленькому селі, де населення декілька сотень, в класі у мене ж було 7 чоловік...

Росла я невпевнена в собі старалась гарно вчитись, їздила на олімпіади у школі, улюбленими предметами були хімія і фізика, нажаль дитячі фото у мене на іншій квартирі,але повірте "гедке каченя" то про мене, у школі кожен намагався зачепити мене, доходило до рукоприкладства, рюкзак міг летіти з вікна, булінг у всій красі, доречі саме від хлопців я отримувала найбільше того хейту, ну як 12 років, а грудей ще немає, навідміну від інших дівчат,які вже мають стосунки...Вилити душу я немогла нікому, адже мої батьки в перехідний період і майже все дитинство були закордоном-"соціальна сирота".

Але десь у 8 класі у мене закохався мій однокласник,який був головним розбишакою, я звичайно не відповідала взаємністю, бо

взагалі людина дуже злопамятна і пішло, поїхало, в останніх класах ми всі здружились і все стало на свої місця.

Я більше не відчувала себе гидким каченям, багато з ким знаходила спільну мову, відчувала першу закоханість і взаємність була.

Ніби все нічого, поки не переїхала у більше місто, де моя ітак важко зароблена хоч якась самооцінка знову опистилась, було

багато крутих дівчат в групі, які не тільки мене, а й багатьох хотіли вколоти, піднятись в очах інших, через приниження слабких.

Тут моя самооцінка на дні...я була залякана сільська дівчинка, яка боялась вийти в магазин, раптом люди будуть дивитись і думати "

якась вона не така", але я нікому про це не говорила, як тут вам...

З села в люди, як поборола низьку самооцінку, я більше не жертва #lovemakeupclub
З села в люди, як поборола низьку самооцінку, я більше не жертва #lovemakeupclub

Завжди мала і ще досі маю проблемну шкіру, я дивилась в зеркало і плакала, я мастила Зенеритом, який різко і сильно допомагав, а потім ставало гірше, згодом пішла до дерматолога і мені прописали умивалку авен, ля-рош ефеклар, азогель(нереальна штука від підшкірників), так я познайомилась з кислотами і позбулась більшості висипань.

Ви не повірити, але мене часто шеймили за фігуру, що я худа, чесно, фігуру обожнюю свою, можу їсти, що завгодно і коли завгодно, трошечки спорту, без сильного напрягу(це більше для округлості форм) і все чудово...

Звичайно з часом почала зустрічати друзів і відчати себе значно краще

Найшла першу любов, з якою промучилась аж 3 роки, але дійшло до абюзу..в ті часи я ще незнала цього слова і той хлопець гарно прикидався святим, всі навколо думали наче він хороший, а я даремно наговорюю. Щоб ви розуміли я немала права гуляти з тими подругами,які йому неподобаються, я могла мати за день, тай навіть за годину 40 пропущених, людина невідпускала мене працювати, щоб ніхто там не чіплявся, але я все одно працювала, бо мені подобалось(з 16 років я вже мала на хліб) з часом дійшло до рукоприкладства...тут терпець і закінчився.

тоді, розірвавши ці відносини я ожила, звичайно спекатись було його важко, але це був найкращий період у житті... Я почала жити на повну: відвідувати різні заклади, клуби, концерти, закриті вечірки, навіть взяла участь у конкурсі краси, наскільки можна було, настільки й було активне у мене життя у містя...

Я почала отримувати багато уваги від чоловіків, ні я не була "міс вселенна", я просто почала говорити чого хочу, я була відкрита і жіночна. Подарувати 101 троянду дівчині, яку знаєш буквально декілька годин, чому ні? поїхати купити плаття чи туфлі-ізі, зустріла художника, який взяв і намалював портрет просто так, фотографи почали запрошувати на фотосесії, навіть пропнували якісь кошти за це, але моделлю я ніколи не була.

З часом, коли мені надоїли гуляння і я зустріла свого чоловіка, який спокійна, сімейна людина, у нас багато спільних інтересів (горе,море,подорожі,друзі, повага до рідних), часто кажуть, що ми схожі зовнішньо.Також після весілля у нас народилась маленька донечка, яку ми планували, моє продовження, хочу її навчити любити себе, щоб її шлях не був такий болючий,як мій)

Дуже важливо не боятись казати, чого ти хочеш, не боятись змін, коли щось незадовільняє-йти і не оглядатись, не погоджуватись на менше, ніж ви заслуговуєте, ти у себе одна.