Burberry Brit: англійська розкіш поза часом

Burberry Limited EDT - перший випуск 2004 року. Вінтаж. Повна занятість. Бо після 2012 року цей аромат був змінений і перевипущений у новому флаконі. На жаль, оновлені аромати цієї серії чомусь не доводилося тестити, але мені зараз цікаво, чи схожі вони за звучанням, бо деякі нотки з піраміди пересікаються.

Тут відчувається та олдскульна парфумерна школа. Це яскравий, теплий, сонячний аромат із нотками гурманіки. Старт вибуховий - кондитерська, соковита, стигла, медова груша на фоні ванільного, карамелізованого мигдалю. Навіть не груша, а ванільні цукати. Асоціативно він ще нагадує холодний солодкий чай зі шматочком лимона та грушевим пирогом. Солодко, смачно, але не попозлипально. Відчуваю якісь квіти і кашмеран. Важко сказати які саме, якийсь рожевий букет. Гарно звучить виключно восени.

З одного боку можна сказати, що аромат експресивний, з іншого – спокійний, стильний, стриманий та витончено елегантний. М'який, теплий, одночасно свіжий та легкий шлейф аромату, в якому ще для мого носу присутні акценти мигдалю та цитрусу, який не заявлений у піраміді. Груша надає йому легкості. Хочеться посміхнутися, коли чую його на фоні останнього літнього сонечка, бо він навіює спогади про літні, теплі вечори.

Він не свіжий, не ультрасучасний. У ньому можна вловити атмосферу нульових. Але я його бачу на енергійній та багатогранній дівчині, що любить пригоди, дивиться на світ зверху та з легкою іронією, готовою невпинно підкорювати життєві вершини.

Burberry Brit навіть у першому випуску безпомилково впізнаваний за рахунок своєї провокаційної аури та фірмової шотландки, яка прикрашає флакон.

Стійкість і відмінні шлейф - годин 8-10 точно тримається на моїй холодній шкірі. На волоссі - до миття, одязі - до прання. Шлейф ловиться при кожному повороті голови. Я ж говорю, парфумерна робота того часу. Сучасні аромати вже не такі.

Для мене це осінній аромат періоду закінчення оксамитового сезону: коли ще тепло, гріють останні промінчики сонечка, але вже на порозі очікується дощова мряка і, виходячи з дому, беру про запас парасольку. От тоді починаю чітко відчувати його розкриття на фоні тонкого аромату духмʼяного грушевого пирога. Він зігріває.

Сьогодні здивував: вписався у настрій та погоду, створив затишну ноту. А ще мене дивує, що я ні від кого не чула давно нічого подібного. Пишу і ледве не плачу за залишком, бо в оригіналі таку знятість я вже точно ніде не придбаю на лотах. Та і не знайду. Лишу тут хоч фото собі на згадку. Люблю 🫶