#smilemakeupclub

Історія посміятись і поплакати.

Тоді в мене були більш шокові емоції, але зараз згадую з посмішкою 😁

Сумний трохи початок, не лякайтесь 😅😅

Коли була «офісною жінкою» то дуже сильно слідкувала за тим щоб мій мейкап був завжди на висоті: щоб було дуже гарно і тримався довго. Косметичка є і вся краса зі мною 💋💃🏻💅💄

Але якось я така вся гарна в офісі з колегами пішла на обід в суші бар, і він закінчився для мене каретою швидкої допомоги та транспортуванням непритомної мене до лікарні з гострою інфекцією шлунку. Поїла я суші 🥲

Ніч в лікарні, крапельниці, медсестра робила якісь процедури (смутно пам’ятаю).

На наступний день заходить у палату медсестра і ставить мені нову крапельницю в руку, але не зовсім правильно, рука починає боліти.

Я її кличу і кажу що шось не так бо мені боляче.

Наш діалог наступний:

Медсестра з класично недовольними очима на стелю і на мене: « Боляче? А татуювання на очі не боляче було робити?»

Я загубилась в її словах, і видала з себе лише одне слово «Шо?»

Медсестра така «Очі! Стрілки чорні! Не боляче було робити татуювання, а крапельниця значить боляче?»

Я така «Це ж просто макіяж, які татуювання?».

Дівчина що була зі мною в палаті розсміялася, а медсестра з білим обличчям пішла з кімнати, після того як мовчки поправила крапельницю.

Я не дивилася на себе в дзеркало більше 20годин і навіть не думала шо мої стрілки на очах настільки ідеально лежать і зберіглися в такому стані при таких обставинах. 🙀 Вийшло що ця ж медсестра носилася зі мною днем, і в ночі, і на наступний день, тому і вирішила що мої стрілки на очах то татуювання бо вони не сходять ніяк 😹

Моя водостійка підводка для очей була від Vivienne Sabo, яка база була не пам’ятаю😸

Мораль: правильний водостійкий мейкап може триматись при навіть жорстких обставинах, головне продукти і база!

🤣😂😅