#smilemakeupclub

Коротше, трапилась ця історія давним-давно, років 20 тому. Мені було десь 15-16.

Мені таємно дуже подобався один хлопець, друг мого троюрідного брата. І ось брату прийшла повістка, що його забирають на службу до армії. А ми жили в селі. Тож у таких випадках люди відразу напинали балаган/шатер у дворі, накривали столи, ввечері згукували рідню, молодь та проводжали хлопців на службу. Звичайно, що я була серед запрошених і мій краш також. 😍

Я у мами випросила дозволу взяти її червону помаду💄, бо сподівалась, що хоч так приверну увагу об'єкта моєї закоханості.

Це була глибока осінь, горіли ліхтарі, моросив дощ. Я вирішила стати на вході до шатра, ніби я тут така випадково опинилась саме тоді, коли чоловіки та хлопці (читаємо: мій краш😻) вийшли на перекур.

І от стою я вся така прекрасна, як ніколи, і навіть не дивуюсь, чому кожен з курців, які повертаються повз мене до шатра, просто не зводять з мене очей. "Просто поїдають очима", - думала я, посміхаючись, бо ж нафарбувала в той вечір вперше губи червоною помадою 🔥🔥🔥

Мій краш взагалі дуууже дивно глянув на мене і швидко прошмигнув до інших. 🤔

Це вже потім я зрозуміла, що то були погляди нерозуміння, подиву, типу: "Що тут відбувається?". Але то було потім....😁

Ні, помада не розмазалась, а навіть мені личила, хоча поєднання підліток і червоні губи я зараз не розумію. І туш не потекла, вона була водостійкою. Все виявилось аж занадто просто. 😁

Моросив дощ, я стояла біля входу до шатра під саморобним плакатом, на якому хтось турботливо написав червоними фарбами: "Щасливої дороги!". Дощ розмивав той напис і червоні краплі падали мені на лице. Коротше, грим до фільму жахів "Воно"!😁😁😁

Через фарбу здавалося, що у мене по лобі і з очей течуть криваво-червоні сльози!🤪 Це я дізналася тоді, коли моя мама вийшла подивитися, де я, і аж скрикнула від побаченого.🤭

Отакий макіяж: і сміх і гріх!🥴