#donotdothat

Хочу доєднатись до челенджу від Білень Дарини та розділити цей допис на дві частини: помилки в догляді, які не такі вже й помилки, та реальні помилки.

Дівчата писали про веселі експерименти юності й в мене вони теж були. Не такі вже й помилки:

Алое. Моєю першою косметикою став листок алое, який бабуся порадила мені розрізати та прикласти на прищ. Допомогло та алое закріпилось в моєму серці, чи пройшов би той прищ без алое? Ми вже не взнаємо, але алое дійсно має антибактеріальні та протизапальні властивості.

Саліцилова кислота. Саліцилову кислоту від юнацьких прищів я купила собі в аптеці, прочитавши про неї в одній з книг, на щастя я порційно щедро розбавляла її водою й отримувала такий собі тонік.

Гривка. Під гривкою прищів було особливо багато, носила я її десь рік і коли висипи пройшли кругом окрім лоба, зрозуміла, що гривку потрібно відростити, закінчилась гривка, закінчились і прищі. Стригла я філіровану гривку собі звісно сама, краса була неземна :)

Глина. Хтось підказав мені, що глиняні маски потрібно змивати до того як вони висохнуть, щоб маска не пересушила шкіру, я робила їх часто, щоб позбавитись чорних цяток, потім мені набридло. Однак в 25 моєю єдиною косметикою була глина «Мултані Мітті» від Triuga, я не користувалась косметикою та не фарбувалась, тільки ранком вмивалась невеликою кількістю цієї глини. Чи можу я сказати, що відсутність сонцезахисту та догляду була помилкою? Мабуть, так, але шкіра тоді була в ідеальному стані.

Мені пощастило, що в моєї шкільної подруги мама працювала дерматологом і вона відмовила мене від скрабів та постійно повторювала, що харчовим продуктам не місце на шкірі та волоссі і я їх переважно не використовувала окрім спроб мити голову хлібом, кришки з якого потім сипались за мною, це були темні часи захоплення зв’язком з природою та органікою, й сметанної змивки.

Сметана для змивання фарбування з волосся мені сподобалась, якщо потрібно буде змити надлишок фарби візьму ще, але не замість кондиціонера для регулярного використання.

Тож, шалених експериментів в юності в мене було небагато, звісно, я перещипала собі брови колись (а хто ні?) і хоча вони достатньо відновились зараз «кущиків» в мене так і нема, однак в які тільки кольори я не фарбувалась! Все в домашніх умовах, без розуміння що до чого, волосся обламувалось, можливо випадало, я нажила собі алергію від надто частого фарбування та постійної зміни фарб, яка пройшла тільки коли я на пів року покинула фарбування взагалі. Щомісяця я фарбувала все волосся фарбою з коробки як її називають закордоном, тобто мас-маркет фарбою, а так не можна робити, тому що в цих фарбах зазвичай окисник 6%, який псує довжину волосся, плюс до того, я брала темні фарби і на кінцях барвник накопичувався, вони ставали майже чорними і це не гарно, порівняно зі світлішими коренями. Потім я змила все це вдома деколорантом, від чого моє волосся прийшло в жахливих стан, і потрапила до перукаря, яка пояснила мені як фарбувати волосся вдома та як доглядати за ним.

Шалені експерименти почались після 30 :) Я довго не купувала косметику, взагалі не орієнтувалась в сучасній косметиці і коли я з цікавості купила собі надто багато різних засобів, щоб їх порівняти, в тому числі я купила собі скраб (цінна інформація про шкоду скрабів вже забулась на той момент) і в один прекрасний зимовий день я стала вся червона і в мене почався купероз. Я звернулась до лікаря, мені сказали, що в мене купероз або розацеа, з часом буде видно, і я припустилась найбільшої помилки в догляді і припускалась її довго. Прочитавши, що розацеа це не виліковне захворювання і що куперозу ніяк не побзутись доглядом, я довгий час нічого толком не робила. Так, я купувала спеціальні засоби для догляду за шкірою з куперозом, які не допомагали, але коли в мене ставала червона шкіра я просто замазувала її тоналкою, так було роки два, шкіра стала ще гірша і хто знає чим би це закінчилось, якби я не захворіла на грип і вдома на лікарняному не почала дивитись відео про догляд. З того часу пройшло декілька років і мої перші нотатки виглядають для мене наче зошит з першого класу школи :) Дівчата, не робіть як я, якщо у вас червона шкіра, купероз або висипи, потрібно знімати запалення! Можна не боротись зі зморшками (це не хвороба), пігментними плямами чи веснянками (вони надають шарму), можна дати спокій сальним ниткам, які просто роблять свою роботу, але запалення потрібно знімати! Нагадаю протизапальні компоненти: азелаїнова кислота, транексамова кислота, ніацинамід, екстракт центели азіатської, сік алое і т.д. До речі, лікар одразу сказала мені, що можна спробувати азелаїнову кислоту, та для мене, тоді далекої від догляду людини, це словополучення асоціювалось суто з фразою "облити обличчя кислотою" і незнайома назва не викликала в мене ентузіазму, це вже зараз я знаю, що азелаїнова кислота є навіть у пшениці і що це чудовий та відносно лагідний компонент.

Зараз я навіть не знаю чи є (була) в мене та розацеа, але я знаю, що навіть коли не все обличчя червоне, а є лише певні запалені елементи з цим потрібно боротись і протизапальні компоненти мої друзі.

В принципі, не намагатись змінити те, що не влаштовує, це помилка, щоб це не було, тому що навіть якщо не виходить одразу так як хочеться, роблячи кроки в потрібному напрямку та отримуючи проміжкові результати, ми почуваємо себе краще.

Дякую, що прочитали до кінця. Обіймаю 🤗