Мій аромат дня Montblanc Signature

Сьогодні я в Montblanc Signature (edp, 2020рік).

Були часи, я носила його кожен день, можна сказати він був продовженням мене. Аромат, що звучить прекрасно в будь-яку погоду і підходить під будь-який образ. Молочний, солодкий і чистий. Я б все таки не назвала його гурманським, для мене це абсолютно косметична кремова пудровість від, наприклад, лосьйону. Є ваніль, але відсутня липка приторність; є цитруси на старті, але вони не конкурують з квітково-кремовими, теплими нотами серця композиції; є мускус в базі, але він не про гучність, а про ніжність та делікатність. Суцільні спокій та баланс у флаконі. І сьогодні я знову обрала його.

А тим часом, мені кортить змінити цю розповідь на те, що мене останнім часом турбує. А саме хочеться знати вашу думку на рахунок кількості парфумів в колекції любителя.

Я - любитель, і в мене наразі 19 повнорозмірних флаконів (а ще ж є тревел версії та пробники🫣). І на цьому етапі мені їх забагато, тому пару флаконів я вже виставила на продаж.

Наразі планую використовувати парфуми поки я отримую задоволення від композиції, а залишки у флаконах від них продавати (не підіймається рука викидати пусті флакони, але і зберігати їх теж не маю жодного бажання).

Поставила собі ціль - не купувати більше аромати в цьому році. Кажу собі: «користуйся і насолоджуйся тим, що вже маєш, не намагайся пізнати все, ти не наздоженеш всього і це нормально».

В мене вже є розуміння, які ноти я люблю і які не люблю, і якщо я вже маю трояндовий аромат, придбання нового парфуму на цю ж тему відпадає. Адже коли в мене зароджується бажання купити новий пробник всліпу (або ще гірше флакон), я насолоджуюсь від очікування чогось новенького та до цього невідомого. А що ж відбувається коли я отримала новий парфум? Нічого. Я вже знаю як звучить аромат, я отримала дозу емоцій, дякую, поставлю тебе на поличку поряд з іншими…

В той же час не хочу себе стримувати в бажаннях, які приносять мені задоволення, для мене було б ідеально просто купувати для нових ольфакторних відчуттів пробники та тревели і таким чином завжди мати простір на поличці (і в голові😅). Але водночас мати той самий особливий аромат або два, так званий «підпис» по якому мене будуть асоціювати інші.

Цікаво прочитати ваші відповіді на питання: «Як тримати баланс між колекцією і придбанням нового парфуму (якщо для вас це теж вже стало баластом)? І чи заважають вам ваші бажання та необдумані покупки?»