Вишня у прочитанні Franck Boclet
Пудрова, ванільна, солодка чи кисленька? Яка вона?
Останнім часом я знову почала шукати вишеньку в парфумах. Десь років 8 назад розпочалась моя вишнева лихоманка, і відбулось це ще до виходу відомої всім Lost Cherry від Tom Ford. Потім я трошки призупинилась, дізнавалась трошки більше і про інші аромати, але от нещодавно повз мене пройшла дівчина, від якої так натуралістично, трошки кисленько, і водночас так незнайомо для мене шлейфило вишнею, що я подумала, що повинна 100% її віднайти. І от саме тому мені закортіло і протестувати цю новинку від Franck Boclet.
Нам обіцяють, що це має бути фруктово-деревинно-кремовий аромат
Я вже була знайома з кількома ароматами цього бренду, зокрема Cocaine, Cashmere, Tobacco, і не можу сказати, що щось мені припало до душі. Але вишення повинна була виправити цю ситуацію.
Що ж ми маємо
- У верхніх нотах: аніс, бергамот та мандарин
- У нотах серця: вишня та ірис
- І в базі: ваніль, сандал, мускус
Очевидно, що я очікувала вишню, яка стартує кислувато-свіжо-спецієвим акордом, далі переходить у легку пудровість за рахунок ірису і ближче до бази стає солодшою та можливо лактонною, за рахунок сандалу та ванілі. Тому в мене в голові і сиділа думка, а раптом це аромат того самого кілометрового свіжо-вишневого шлейфу.
Спойлер: ні
У всіх ароматах цього бренду (принаймні тих, щ отестувала я) є якісь важкі, душнуваті смолисто-бальзамічно-солодкі ноти, від яких особисто я можу задихнутись.
Що ж відчуваю я
Стартує аромат солодким бальзамом, зверху на якому тонесенька цитрусова глазур, буквально 1мм, яка дуже швидко тане і весь бальзамічний солодкавість виступає на перший план. Частково в мене навіть є асоціації з цукровою ватою, яку полили якимось коньячним лікером і десь на фоні, можливо на дереві, чи просто на столі лежить та сама вишенька, яку, якщо дуже сильно хотіти можна десь в лабіринті солодких нот і віднайти.
За рахунок цієї ватності та лікерності, та і загальним настроєм, цей аромат мені діагонально перегукується з лінійкою La vie est belle від Lancome, можливо з Pink Sugar від Aquolina, але тут відчутна бальзамічність, завуальована алкогольна лікерність, тому він є трошки важчим та густішим.
Ближче до бази він стає ще більш солодким, додаються ванільні акорди та трошки сандалу, але не лактонного.
Якщо чесно, я рада, що придбала пробник, а не псіханула і купила в сліпу флакон (іноді я таке можу вчудити), але оскільки я знайшла дуже мало оглядів, і не змогла достатньо усвідомити, як буде він звучати, вирішила спочатку протестувати (що в принципі всім завжди рекомендую!). Бо краще витратити на 100-200 грн більше на пробник чи відливант. Ніж купити за кілька тисяч гарни й флакон, а потім не знати, куди його пристроїти.
Як на мене, це точно пізньо-осінньо-зимовий аромат. Він дуже густий, солодкий, я бачу його в темну пору доби, можливо для походу на каву, чи просто прогулянки парком, коли хочеться чогось густого, огортаючого, неначе теплий та щільний плед, який може зігріти прохолодними вечорами.
Я шукала зовсім інше, я хотіла свіжу з кислинкою, запашну шлейфову вишню, наче на фото
А отримала в підсумку щось таке
Я переконана, що аромат під відповідний запит знайде своїх поцінову вачів, просто на жаль очікування та реальність не співпали, від слова зовсім) Та і лінійку La vie est belle я теж не люблю, тому тут попадання 0 з 10.
До речі, аромат вважаю абсолютно унісексовим і спокійно його бачу, як на чоловіках, так і на жінках. Хоча в цілому, з тих ароматів, які я тестувала, майже всі такі, і ще жодного відверто фемінного я там не знайшла)
Коментарі (0)