В той час як нас звідусіль стимулюють витрачати більше коштів, щоб виглядати молодше, я хочу розповісти вам, як можна виглядати молодше не витрачаючи жодної додаткової копійки :)Перш за все я хочу сказати, що намагатись виглядати молодше свого віку необов’язково, виглядати на свій вік не соромно, кількість прожитих років це в принципі не те, чого варто соромитись, до того ж різні люди в одному й тому самому віці будуть виглядати по-різному залежно від своїх індивідуальних особливостей, і я б не сказала, що виглядати молодше своїх років взагалі реально, можна виглядати добре або не дуже, тому давайте замінимо цю конструкцію “виглядати молодше” на “не притягувати увагу до вікових особливостей” та “не додавати собі років”.Які є способи притягнути увагу до вікових змін та як цього уникнути? Розглянемо по пунктах.Брови. З віком брови самі собою стають тоншими, коли ми тонко висмикуємо брови, то додаємо собі віку, окрім товщини віку може додати надмірна графічність та надмірна симетричність брів. Замість того ми можемо носити натуральні брови, які теж можна оформити у майстра, який зробить фарбування та грамотне прорідження, якщо треба. Тут я хочу зауважити, що цікавилась прорідженням брів і виявилось, що не всіх майстрів навчили на курсах правильно, тобто є майстри, які висмикують маленькі волоски у фазі росту і потім на бровах виникають прогалини після чого в кращому випадку, якщо цибулини лишилися непошкодженими, волоски відростають знову. Якщо в нас трохи несиметричне обличчя (а абсолютно симетричних облич не існує), то ідеальна симетрія брів може акцентувати на цьому увагу.Волосся: довжина та колір. Мало знайдеться жінок з такими рисами обличчя, що їм личить ультракоротка стрижка. Дуже коротка стрижка лишає обличчя повністю оголеним, в той час як довге волосся та волосся середньої довжини наче слугує рамою і доглянуте волосся саме по собі красиве. Середня довжина волосся з прямим зрізом на рівні плечей це безпрограшний варіант майже для всіх, а зріз на рівні підборіддя або на рівні вуха приверне увагу саме до цих областей і можливо вже не такого чіткого овалу обличчя як він був колись, коли така стрижка личила. Голлівудські зірки не зрізають волосся покоротше, тому що вони стали старше, а носять довге і це їх омолоджує. З приводу кольору я хочу сказати, що чорний та радикальний платиновий блонд мало кому личать, такі кольори в принципі підходять дівчатам кольоротипу Зима, у яких від природи виражена контрастність у зовнішності, якщо ж ми до них не відносимось краще експериментувати в фарбуванні на такому ж рівні темності як природний колір, або на пару тонів світліше чи темніше. Знову ж таки, дуже рідко буває, що у дівчини від природи волосся холодного підтону, а їй личить фарбування у теплі тони, якщо ми сумніваємось який відтінок фарби обрати, можна виходити з того, що нам дала природа, якщо наше волосся має попелястий відтінок, який зараз називають благородним, а раніше називали “сірим”, “мишачим”, “ніяким”, то ми можемо обрати й фарбу з попелястим відтінком, синім, фіолетовим, мокко. Якщо ж наше волосся від природи має теплий підтон, то можемо брати золотавий, рудий, помаранчевий, фарби натурального ряду.Відсутність глухого покриття в макіяжі. Краще зробити покриття обличчя тональним засобом легшим, навіть якщо певні недоліки лишаться видимими, ніж накладати товстий шар тонального засобу з яким наші зморшки виглядатимуть у два рази глибшими. Знайти тональний засіб, котрий не підкреслює зморшки непросто, але воно того варте.Грамотний догляд. Грамотно підібраний догляд може покращити вигляд нашої шкіри і коштувати він буде не дорожче ніж догляд, який був куплений без розуміння що та для чого купується. Якщо ми не користувались доглядом взагалі, а потім почали його купувати це сприймається як додаткові витрати, але, якщо ми, наприклад, маємо зморшки навколо очей, які нас турбують, і при цьому не користуємось кремом для шкіри навколо очей, котрий може їх зменшити, чи варта ця економія того? Якщо ми маємо проблему і нічого не робимо, щоб її вирішити, то ми страждаємо не тільки від самої проблеми, але й від відчуття власної бездіяльності та безпорадності.Кольори одягу за нашим кольоротипом. Кольори, що нам не личать, погіршують наш зовнішній вигляд, хоча ми не можемо усюди оточити себе тільки тими кольорами, котрі нам підходять, ми можемо хоча б носити їх. Не обов'язково знати теорію кольоротипів, може бути достатньо придивитись до себе у різному одязі та довіритись власним очам і відчуттям, а якщо ви зацікавитись цією теорію, зверніть увагу на те, що для визначення власного кольоротипу потрібно виходити з натурального кольору волосся.Гормональна терапія після менопаузи. Є лікарі, які проти замісної гормональної терапії, є ті, які за. Жінки, котрі вдалися до замісної терапії після менопаузи, відмічають, що вони не тільки виглядають від того краще, а й значно краще почуваються, що, погодьтесь, більш суттєво. Це не безкоштовно та зважаючи, що симптоми менопаузи бувають такими сильними, що жінки частково втрачають працездатність і джерело доходу, мабуть, воно того варте.Звісно нормальний сон, здорове харчування, обмеження вживання цукру та фізичні вправи теж допомагають не додавати собі років, та про це сказано достатньо :)Розуміння, що 40 це не багато і що в 70 ми будемо дивитись на свої фото, коли нам було 30, 40, 50 і думати “Яка ж я була молода” :) На просторах Ютубу якось мені трапилось відео б’юті-блогера, яка показувала свою доглядову рутину: вона наносила рідкий тонік, потім густіший тонік (тонер), потім сироватку, потім ще одну сироватку, крем для повік, зволожувальний крем, сонцезахисний крем, і розповідала жінкам, а її цільова аудиторія це жінки від 35 років, що саме за допомогою такого догляду вони будуть виглядати свіжо та красиво у будь-якому віці.Мої думки з цього приводу: такий догляд можливий, якщо шкіра його добре переносить, і він може дати ефект сяючої шкіри шляхом нашарування засобів, тобто суто візуальний, декоративний ефект. Чи потрібно мати все це для грамотного догляду за шкірою? Ні. Як на мене, такий догляд перевантажений продуктами, їх надто багато, але для тих, хто вірить цьому блогеру, догляд виглядає гарно підібраним. А у що віримо ми?20 років тому я вчилась доглядати за шкірою по книгам та глянцевим журналам. Тоді рекомендували таку схему: вмивання, тонік, крем для шкіри навколо очей, крем для обличчя. Зараз дівчата виросли на тому, що сироватка обов'язкова. Цікаво, що багато брендів з США мають в своєму асортименті сироватки, але не мають тоніків, не всі американки знають, що тоніки взагалі існують і що це таке. Ми всі знаємо про тоніки, а що таке сироватка?Ось, що пишуть в інтернеті:“Сироватка для обличчя (серум/serum) – це спеціальний косметичний засіб рідкої консистенції, який призначається для додаткового догляду за епідермісом. Склад сироватки – це суміш активних речовин, концентрація яких у 8-10 разів вища, ніж у будь-якому іншому косметичному засобі”.Сироватка дійсно рідша за крем, сироватка може бути водянистою (і поясніть мені тоді, чим це не тонік у маленькій баночці), гелевою, кремовою. “Кремові сироватки можна не закривати кремом”. Звісно, це ж і так крем, хоч і рідший за звичний.Щодо концентрації активних речовин, то це залежить від виробника. Наприклад, є креми з ніацинамідом 5% і є сироватки з ніацинамідом 5%, на фото сироватка Sane, в якій 7% ніацинаміду, і ми можемо подумати, що більше означає краще, але це не так, в концентрації 5% ніацинамід буде мати той самий ефект і це доведено дослідженнями. Не всі виробники вказують концентрацію активних речовин у своїх сироватках і нам лишається лише вірити, що там їх більше і що ми заплатили не дарма, як в тому анекдоті:— Ребе, а жінкам можна вірити?— Хай вірять.Я погоджусь, що сироватка це засіб додаткового догляду, тобто сироватка не обов'язкова для всіх. Косметологи зазвичай підбирають сироватку, щоб вирішити конкретні питання шкіри, а не тому що маленькі скляночки прикольні й от у всіх є сироватка, то треба взяти і собі.Вагомий аргумент на користь сироваток, який зустрічається в інтернеті, звучить як те що активні компоненти з сироватки краще всмоктуються у шкіру. В мене було припущення, чому так, і нещодавно я почула від дерматолога таке саме пояснення: сироватку ми наносимо на шкіру першою. Це американський дерматолог, тому тоніку в неї немає і вона першою наносить сироватку. Будь-який засіб, який ми наносимо першим, всмоктується найкраще, що логічно, ніякі сторонні молекули іншого косметичного засобу йому не заважають. Я спостерігала і помічала, що мій один і той самий крем працює швидше, коли я наношу його на чисту шкіру навіть без тоніка, не то що поверх сироватки у якої більш щільна текстура ніж у тоніку.Ми можемо підібрати крем, який міститиме ті самі активні компоненти, що й сироватка та отримати той самий ефект.Звісно, якщо нам подобається використовувати сироватку + крем, в тому немає нічого злого. Якщо в нас є улюблений базовий крем, який задовольняє нас за ефектом, якістю, ціною, який ми можемо комфортно купити, то може бути зручніше експериментувати саме з сироватками, якщо вона не підійде, ніяких проблем, нам все одно є чим змастити обличчя, нашим перевіреним кремом. Не завжди можна знайти на ринку крем з компонентами, які ми хочемо додатково ввести, і щоб при цьому він нам підходив за всіма параметрами, різні бувають мінуси: надто легкий, надто жирний, незручна тара, незрозуміла ціна. В цьому плані сироватки нас виручають, а виробнику дають можливість продати два продукти в одні руки, а не один крем.Я не хейтер сироваток, в мене були сироватки, які я наносила перед кремом, коли вони закінчились і більше не треба було чекати 15 хвилин між сироваткою та кремом, а потім ще 15 хвилин перш ніж нанести макіяж, я видихнула з таким полегшенням, наче мене випустили з тюрми. Тобто серйозно, це година мого життя зранку тільки щоб вмитись, нанести догляд і макіяж? Я поки це все зроблю, то вже наче можна і нікуди не йти. Життя надто коротке, щоб чекати, доки всмокчеться сироватка.Що обов’язкове у догляді? Вмивання та сонцезахисний крем. Мене попросили дати конкретні поради з приводу того, як справитись з шопоголізмом і розповісти, що допомогло мені.Психологічні поради:Розплутати клубок першопричинЯ купувала забагато косметики, тому що була незадоволена своїм виглядом. Не поспішайте казати, що це очевидно ) В певний момент я почала аналізувати, чим саме я незадоволена і чому, наприклад, дискомфортна стягнутість шкіри була реальною проблемою, а присутність пор? Пори нормальне явище, рідко в житті побачиш шкіру абсолютно без пор. Я сумніваюсь, що дівчата з Інстаграму виглядають так само в реальному житті і через поширеність фільтрів і через те, що я теж можу зробити такі фото на свій телефон, що не видно ні пор, ні зморшок. Мені стало легше, коли я почала порівнювати не своє відображення в дзеркалі та чужі фото, а свої фото та чужі фото. Також я аналізувала, чому взагалі вигляд має для мене таке велике значення. Звісно, суспільство сильно впливає на нас, якщо хлопчиків зазвичай хвалять та оцінюють за їх силу, спритність чи розум, то дівчат за зовнішність. До речі, чоловікам теж властивий шопоголізм і вони витрачають на нього не менше грошей ніж жінки, тільки частіше це не косметика і одяг, а рибацькі снасті, інструменти і т.п., які не використовуються, хочу в суспільстві домінує думка, що спускають гроші на покупки виключно жінки це не так. В дорослому житті ми так само стикаємось з подвійними стандартами, думаю, ви теж чули фразу, що чоловік, який трохи кращий за мавпу, вже красень і мені захотілось пред’явити до себе ті ж вимоги, що до чоловіка. Я також розмірковувала про те, що зміниться в моєму житті, якщо завтра я прокинусь з ідеальною зовнішністю. Що я робитиму? Чом би й не робити це вже?Визначити свій оптимальний рівеньДо того ж я роздумувала про те, скільки часу я готова приділяти догляду і дійшла висновку, що я не хочу приділяти йому значно більше часу ніж посередній чоловік. Так, я не припинила фарбуватись і мені приємно нафарбувати губи і отримати комплімент, але мені точно не хотілось, щоб догляд був моїм основним заняттям і я визначала для себе необхідну кількість засобів та рухів, які готова робити на постійній основі. Це така кількість, яка підходить саме мені, тому що я знаю деяких жінок свого віку в яких догляд обмежений милом та запозиченим дитячим кремом і для них мій набір косметики виглядає чималим, а для інших жінок, навпаки, аскетичним. Я могла б не фарбуватись взагалі та користуватись одним кремом для обличчя та тіла, якби я хотіла економити дуже жорстко, та я цього не хочу, не хочу почувати себе обділеною і страждати, я хочу, щоб в мене було те, що мені дійсно треба, і не було того, що ні.Оздоровлення самооцінкиОздоровлення самооцінки відіграло, мабуть, найважливішу роль. Я пригадала своє минуле: в різні періоди я виглядала по-різному, заробляла по-різному, в мене були більш і менш престижні посади та знайомства. Але ж я була тією самою людиною в усі ці періоди і в результаті самоаналізу я перестала прив’язувати відчуття власної цінності до того як я виглядаю, скільки заробляю і оцінок оточення. Людина і її життя цінне тому що вона є на цьому світі і мені не потрібно це нікому доводити, достатньо самій це знати. Я також зрозуміла, що багато з моїх покупок мали своєю основною метою справити враження, однак, зовнішній вигляд це не єдиний спосіб справити враження, і хоч косметика в цьому допомагає, ніхто ж не знає, дивлячись на мене скільки коштує мій крем чи скільки на мені шарів засобів. Я не вважаю, що ідеально виглядаю, я вважаю, що виглядаю достатньо добре і що я не зобов’язана виглядати ідеально, особливо 24\7 і в будь-якій ситуації, я не брала на себе зобов’язань ідеально виглядати, не підписувала такий договір ні з ким і не вбачаю для себе в цьому якихось значних бонусів, а лише потенційне джерело напруження. І коли я чую чергового “коуча”, який розповідає, що головне в жінці це манікюр, я далі не слухаю, бо мені немає чому вчитись у цієї людини. Я люблю манікюр і водночас щиро не розумію, чому хтось його від мене вимагає. Незнайомому чоловіку буде приємно на нього дивитись? І що мені з того?Щит від токсичностіНатхненні розповіді про те, які жінки подобаються чоловікам, це лише одне із джерел токсичності. Мені здається, кожній жінці треба вміти критично осмислювати токсичні зауваження і іншу лапшу, що нам вішають. Токсичних людей я б поділила на дві великі групи: ті, у токсичності яких немає ніякої мети, вони просто не рефлексують, що взагалі говорять (“свята простота”) та ті, у яких мета є і це їх користь. Можливо вони хочуть знизити самооцінку, щоб щось продати нам, можливо, щоб “продати” нам себе, отримати на хвильку відчуття, що вони краще нас, чи затвердити свій авторитет. Давайте подивимось на них тверезо, на цих людей для яких токсичність найкращий інструмент і не будемо їх жаліти. Чому взагалі їх думка має мати для нас якесь значення? Вони явно погано до нас ставляться. А якщо вони своїм зауваженням влучили в саме “яблучко”? Як наше слабке місце стало слабким? Припустимо, хтось мені скаже, що я “вже не юна”. Окей. Здорова самооцінка реалістична. Я в курсі, що не юна і це просто факт. Мені могло б стати неприємно, якби я вважала, що маю бути юною чи виглядати юною в свої 36, якби я сама не приймала свій вік і відповідні зміни як щось нормальне, якби я не дивилась тверезо в дзеркало і мені здавалось би, що ну на 20 тягну (хоча ні), тоді б мене “зачепило” і я б могла захотіти щось купувати, робити процедури і т.п. лише через те, що токсичні зауваження розхитали мою самооцінку. А так, я знаю, що не юна і що? Те, що хтось мені вказує, що я не юна не буде мати на мою самооцінку ніякого впливу, тільки от якщо я бачу, що мене таким чином намагаються образити, то я зроблю певні висновки про те, чи продовжувати мені спілкування з цією людиною, як його обмежити чи перервати. Чи захочу я молодитися, щоб справити враження на цю людину? Точно ні. Вона не варта того і погано до мене ставиться. А як щодо маркетингу? Ви знаєте, жодного разу я не чула, щоб чоловік казав, що целюліт це щось погане. Про це каже тільки маркетинг та інші жінки. Також я знаю, що останнім часом питання пігментних плям стало дискусійним в косметології: чи вважати їх об’єктивним недоліком? Є люди які не вважають пігменті плями недоліком і не хочуть їх зводити. Хіба це не прикольно, що десь зібрались косметологи і вирішують, що нам казати про пігменті плями, про те як ми маємо їх сприймати? І хто формує наше сприйняття в результаті, ми самі чи ми просто запозичуємо стандарт мислення? От ще нещодавно була купа порад про те як звести веснянки, а зараз їх навіть малюють. То може забити трошки на ті всі стандарти?Головне результатЯк не дивно, думку про те, що головне результат, і що для нього не треба скуповувати все на світі заронила в мою голову косметолог, звісно, при цьому вона казала, що професійна косметика, яку вона продає, дасть мені кращий результат і що мас-маркет косметика не працює. Зараз зі свого досвіду використання можу сказати, що мас-маркет косметика працює, якщо знати, що шукати та обирати. Я писала про дійсно дієві компоненти в своїх попередніх дописах і хоч я витратила дуже багато часу, щоб знайти та перевірити на практиці інформацію, я про це не шкодую, тому що більше не роблю рандомні покупки наосліп, сподіваючись, що хоч щось спрацює, і навички підбору вже лишаться зі мною на все життя.Практичні поради:Відписатись від б’юті-блогерівМожна відписатись від блогерів з проплаченою рекламою, щоб не вводити себе у спокусу. Вірною ознакою того, що бренд проплатив рекламу у блогерів для мене є те, що якийсь продукт з’являється буквально у всіх плюс-мінус одночасно. Тобто нам здається, що він є у всіх, хоча масова частка б’юті-блогерів відносно всього населення мала.Безжальний ExcelОблік всіх витрат по статтям в таблиці дав мені розуміння скільки я куди витрачаю, де потрібно зменшити, а де збільшити. Також, коли записуєш свої витрати краще їх усвідомлюєш, вони не проходять непоміченими. В Excel дуже зручно автоматично сумувати колонки. Я чула, що є хороші застосунки для фіксації витрат, але не пробувала, люблю таблиці.Розмір не має значенняРозмір знижки не має значення, якщо товар по суті не потрібен. Якою б вигідною не здавалась покупка з акціною пропозицією, якщо вона не корисна і ми не будемо її використовувати, це марно витрачені гроші. Дрібниці мають значенняЗдається, дрібниця. Там якийсь олівчик купила за копійки не в тому тоні, там лак для нігтів, не прочитавши відгуки, а він полосить, там трапилась якась кумедна штучка, хіба це суттєві суми? Може загальна сума таких витрат за місяць навіть не вразить вас, припустимо, лише 500 гривень, але за пів року це 3000 гривень, а за 10 років таких звичок це 60000. Хіба в мене так багато грошей, щоб просто викидати їх у смітник у вигляді непотрібних покупок?Переспрямувати коштиБули в мене такі моменти, коли я обирала чергову блузочку, дивилась на її вартість, на ті блузочки, що в мене вже є, і донатила цю суму. Або ж можна перекинути ці гроші на спеціальний рахунок (картку) для заощаджень.Правило множення на дваЦе правило звучить так: “Якщо ти не можеш дозволити собі купити це двічі, ти не можеш собі цього дозволити”. Воно зав’язано на тому, що людина часто переоцінює свої фінансові можливості. Єдине що я не стала б розповсюджувати його на купівлю першого житла, а щодо малих витрат воно хороше, особливо при покупках косметики, яка може і не підійти і треба буде купувати заміну.Дати новим грошам вистигнутиТочніше, дати охолонути своєму запалу скупити все, якщо ви раптом отримали додаткові кошти, перебороти імпульс до покупки та приймати рішення коли гроші добряче вистигнуть. Для мене ознакою хорошої покупки є те, що мені не кортить. Чим більше мене “тягне” щось купити, чим більше мені хочеться вхопити тут і зараз, тим краще я розумію, що мною керують суто емоції. Емоції важлива частина нашого життя, однак, вони мають бути в балансі з логікою та холодним розумом.Пробники та мініатюриНа жаль, не всі засоби представлені в мініатюрах, але якщо є у продажу, то це хороший спосіб, щоб оцінити засіб.Взяти за правило використовувати засіб до кінцяЗвісно, якщо він підходить та не викликає негативних реакцій.ЗапасиЯ розумію бажання мати запаси, тим паче, що ми пережили період, коли не могли замовити потрібну косметику. Я не роблю собі значні запаси по трьом причинам: якщо це буде новий для мене засіб, мені буде надто цікаво його затестити і буде складніше використати той засіб, що в мене вже є, до кінця, запаси звичних засобів не роблю, тому що шкіра змінюється і засіб може перестати підходити, та під впливом історії про дівчину, якій довелось тікати до іншого міста і з речей в неї була лише маленька сумочка, набита грошима. Так от, якби в тій сумочці була косметика, вона допомогла б їй менше. Якщо ж ви впевнені, що запаси будуть лежати у вас, чекаючи свого часу, а потім ви їх використаєте, можливо це і хороший спосіб. Які запаси в мене є: ватні палички (були ще пафи, та зараз я мало ними користуюсь і вже не купую про запас), серветки, засоби жіночої гігієни, зубна нитка (відкриваю нову, купую іншу про запас, тому що її упакування не прозоре і не видно, коли вона закінчиться), все по одній упаковці, також я можу купити засоби, які вже добігають до кінця, трошки раніше ніж вони закінчаться зовсім. Загалом, бажання зробити запаси в стресовій ситуації це нормальне явище. Знову ж таки, національна валюта вже не раз знецінювалась (гроші взагалі знецінюються в ході історії) та я думаю, все ж таки краще подбати про те, щоб мати запас коштів у зручній для вас формі та валюті і тим самим купити собі трохи спокою, подбати про свою фінансову стабільність наскільки це можливо.Мати на меті щось більшеМоже бути складно обмежувати та стримувати себе, коли здається, що це все рівно нічого не дасть чи не зрозуміло навіщо. Однак, якщо витрати перевищують доходи, то не вистачить ніяких грошей. Я знаю дуже різних людей, в одних при малих доходах вистачає на все і є фінансова подушка безпеки, інші при значно більших доходах витрачають все від зарплати до зарплати, і у других значно більше стресу в житті, тому що варто їм втратити роботу і їх чекає фінансовий колапс. Бережливість як і дієта вимагає вольових зусиль, осмислення та заміни звичок на нові тільки на перших порах, потім вона стає автоматичною. Мати звички це добре, звички дають нам можливість економити час та енергію, тому природа попіклувалась про те, щоб у нас був цей механізм в голові. Людина не раб своїх звичок, ми можемо їх змінювати.Підвищувати рівень своєї фінансової грамотностіЗ цього приводу є чимало літератури та статей, певні з них несуть потенційну шкоду як ті, що пропагують ідеї на кшталт “витрачай легко, щоб гроші легко приходили”, але є і хороші книги та статті, наприклад, про метод п’яти конвертів (рахунків) згідно якого надходження коштів розподіляються по різним конвертам: довгострокові заощадження, короткострокові заощадження (збір на крупну покупку, НЗ), поточні витрати на ведення домогосподарства, витрати на збереження здоров’я, витрати на шопінг (одяг, взуття, прикраси, косметику).Спершу відкластиПеревести гроші зі своєї картки для розрахунків на іншу хороша стратегія, ти вже їх не бачиш і виходиш з тієї суми, що в тебе лишилась."Єдині колишні, за якими я сумую, це колишні гроші"Цей жарт допоміг мені зрозуміти, що не тільки кількість часу, який я проживу, обмежена, але і кількість грошей, які я отримаю за життя. Те, що я витрачаю сьогодні, може стати сумою, якої мені не вистачить завтра, через півроку, рік. Звісно я не за крайності і потрібно знайти баланс між тим, скільки часу витрачати, щоб зекономити гроші, і скільки грошей витрачати, щоб зекономити час та отримати комфорт.На останок хочу сказати, що ми звикли до думки, що вкластись в косметику це вкластись в себе, однак це далеко не єдиний спосіб подбати про себе і покращити свій вигляд та не головний: якісне і різноманітне харчування, достатнє фізичне навантаження, розумовий розвиток, своєчасні обстеження та лікування хвороб і дефіцитів, за потреби звернення по психологічну допомогу. Якщо ми перебуваємо в сильному стресі і відчуваємо, що не справляємось з ним, немає нічого зазорного в тому, щоб піти на консультацію до терапевта та придбати ліки для нервової системи. Якщо ми зіткнулися з втратою близької людини, ми можемо звернутись до психіатра та отримати ліки для душі. І вони потрібні, берегти нервову систему вкрай важливо.Зрозуміло, що зараз в Україні може хотітися жити одним днем, тому що наступного дня може не бути. А що якщо ні? Що, якщо попереду ще багато десятків років, що тоді?Якою б сильною не були звичка, наше “Я” більше однієї нашої звички, воно сильніше ніж одна звичка чи одна емоція, навіть якщо в якийсь момент нам здається, що це звичка володіє нами, а не ми нею, що одна маленька звичка проти нашого великого, багатогранного, жіночого “Я”? Ми самі собі володарки і господині та можемо обирати в якому напрямку рухатись в житті.Дякую, що прочитали. Бережіть себе ❤️ Цей допис дається мені важко, важко відкривати свою слабкість, хоч я тут і відносний анонім, та я відчуваю, що комусь він потрібен. Незрима подруго, якщо тобі важко зізнатись у власному шопоголізмі, то не лишай коментар, не став лайк, але знай, що ти не одна.Шопоголіком я стала непомітно для себе: всі роблять покупки, що тут такого? Що такого в тому, що я хочу чимось себе порадувати, коли я добре попрацювала? Непомітно для мене шопінг став всім: винагородою за роботу, пігулкою від стресу, зайняв весь мій вільний та не дуже вільний час. Близькі казали мені, що мої покупки це вже проблема, та я переводила все у жарт. Я не витрачала шалених коштів, не перевищувала рамки свого бюджету, так мені здавалось аж поки мій бюджет не став меншим у зв’язку з політичними подіями, а я... не змогла зупинитись. Коли навколо так багато стресу, коли невідомо чи буду я жити завтра, як не купити собі омріяний крем? Ну і що, що він мені не по кишені, може я вже й не зможу витратити ці гроші потім, може є тільки зараз? Так я думала. Більш того в певний момент я зрозуміла, що уникла зустрічі з близькою подругою, щоб пройтись по магазинам. Не подзвонила мамі, щоб хоча б посидіти в онлайн-магазині. Якось я радісно зробила покупки, а потім усвідомила, що не маю на що жити через тиждень. Волосся зашевелилось у мене на голові. Що ж я роблю? Наче розумна людина (принаймні так всі кажуть і не тільки моя мама). Покупки приносили мені задоволення суто в моменті, а вже за пару хвилин обертались для мене стресом. Я б не сказала, що в мене були проблеми з силою волі. Я все ще не зізнавалась близьким, що зрозуміла, що вони були праві, але вже почала шукати інформацію про шопоголізм та шукати вихід. Якщо ти також відчуваєш в собі ознаки шопоголізму раджу прочитати побільше матеріалів на цю тему. Я ж зупинюсь на тому, що виділила для себе, та що відслідкувала в собі сама. Шопоголізм як і зависання в соціальних мережах дає нам дофамін. Окрім цих джерел ми можемо отримати дофамін більш здоровимм шляхами: досягнення, спілкування, їжа, секс, фізичні навантаження, сон.Особливо з цього переліку мене зацікавили досягнення — їх було мало, чи то мені так здавалось? Я вичитала у книжці, що статистично жінки, які не задоволені кар’єрою, витрачають значно більше часу та коштів на шопінг (а також мені здається шопінг може бути певним методом боротьби з чоловіком, бажанням “урвати” щось і собі). Це було співзвучно моєму спостереженню за собою: в періоди натхненної та продуктивної творчості мене геть не тягнуло на шопінг.Одного усвідомлення було недостатньо. Перше, що мені допомогло було розчищення простору. Я прибрала з полиці всю зайву косметику і хоч не вся вона продалася, моєму погляду стало легше. Потім я так само перебрала свої речі, частину віддала на благодійність (вже не вперше, тому що я вже віддавала речі в дитячі будинки, щоб мої зайві покупки набули хоч якогось сенсу), іншу частину я почала продавати. Я можу сказати, що віддавати речі мені було легко і приємно, а продавати виявилось складно і трошки боляче: я одягнула щось лише один раз, а повернути собі могла лише частину коштів. Кожен раз як якась річ продавалась я думала про те, скільки ж я втратила часу на ній. Мені було більше шкода мого часу ніж грошей, тому що зробити фото, описи, оголошення це все чимало часу, а я ж ще колись витратила час, щоб купити їх!Я також проаналізувала, чому певні речі не прижились в моєму гардеробі, і хоча вони були всі різні, їх об’єднувала одна спільна риса — вони мені і від початку не подобались, я купила їх суто щоб купити, бо ж була така хороша ціна, щоб отримати кайф від хорошої угоди. Однак, як сказала одна розумна людина, щоб ви не купили зі знижкою, якщо воно вам не потрібно, то це марно витрачені кошти. Окрім статей з корисними порадами для шопоголіків (наприклад, навчитись повертати покупки, коли на наступний день зрозуміла, що вони не потрібні) я також подивилась відео людей, які розповідали про те як перемогли шопоголізм, як стали мінімалістами та як рік без покупок (тобто з покупками лише необхідного) змінив їх банківський рахунок. Я відчувала, що хочу бути однією з них ще й тому, що насправді мені у тягар, коли всього занадто багато. Я не люблю захламлений простір, тому я і роздавала періодично все, що купувала, та прийшов час покласти край цьому циклу.Після того як я зрозуміла це і що мій час безцінний та що кількість годин мого життя обмежена я вже вдалася суто до сили волі. Так, спершу я змушувала себе займатись іншими речами: своєю творчістю, дзвонити мамі та близьким, готувати собі смачну їжу, а не просто їжу і т.п. Ноги все ще самі тягли мене в магазин і я вирішила, що це просто звичка. Я ж не задумуюсь над своїми рухами, коли чищу зуби? Це вже автоматизм. Мені не лишалось нічого окрім того, щоб поборювати автоматизм та йти собі далі повз магазин. Ніхто не аплодував мені та я хвалила себе за те що змогла. Я також хвалила себе, якщо все ж таки зайшла і нічого не купила, вмовляла себе наче малу дитини просто вийти звідти. Поступово я так само звикла не заходити, не роздивлятись та не купувати того, що мені не потрібно.Чи отримую я задоволення від покупок зараз? Так. Те що мені потрібне я намагаюсь купувати саме таким як мені хочеться, наприклад, не три кофточки на знижках, а один хороший светр, та саме таку косметику як мені хочеться. І я вже ледве пригадую, що не так давно, коли мені було сумно, моїм першим поривом було купити собі “хоч щось”. Можливо ви помітили з моїх дописів, що я активно “пропагандую” розумний мінімалізм: коли всього достатньо, не більше і не менше ніж треба для задоволення та комфорту. Що ж, ніхто не розповідає так натхненно і захоплено як новий адепт ))Ще однією важливою думкою стало те, що шопінг як розвага це винахід сучасності. Нам прищепили думку про те, що розважатись шопінгом це класно і нормально, коли від початку покупки нам потрібні, що задовольняти практичні потреби. В мене була одна сфера покупок, до якої я підходила суто практично, це покупки продуктів. В мене майже ніколи не псуються продукти чи готова їжа, також мені не приходило в голову ходити в продуктовий, тому що мені скучно чи сумно, покупки продуктів не викликали в мене сильних емоцій, купила хліб, бо треба хліб, про що тут говорити чи переживати емоційні сплески? Так само як до покупок продуктів я вирішила ставитись до інших покупок, треба крем купила крем, треба штани значить штани купила в першу чергу, сковорідка ок, беру сковорідку, а не ще один крем з цікавості. Першочерговими стали покупки відповідно до їх реальної пріоритетності, а поки купиш все потрібне, та ще й з толком пообираєш, то вже й пошопилась. Я стала частіше бувати у лікарів та в аптеці, тому що почала більше уваги приділяти своєму здоров’ю і це покращило моє самопочуття значно більше ніж ще одна блакитна сорочка. Ціни там шалені, ну ви знаєте, зайшла в аптеку, рахуй, кутнула. Прожити рік без покупок та отримати емоційну свободу від речей мені хотілось ще до того самого 24-го лютого, вийшло трохи не так швидко як хотілось, але вийшло і я рада, можу відмітити, що тепер куплене чи ті матеріальні речі, якими я володію, чи хотіла б володіти, не викликають в мене настільки сильних емоцій як раніше. Моя емоційна саморегуляція стала краще. Тепер речі це просто речі, косметика просто розхідники по типу мийного засобу для посуду і набагато важливіші мої близькі люди та що я встигну зробити з задуманого за той час, що в мене є в житті. Щоб встигнути все, мені треба було б прожити 500 років )) Та хочеться встигнути хоча б головне ❤Вже по результатам своєї внутрішньої боротьби я розповіла своїм близьким, що обмежила свої покупки, вони були раді за мене та ми знову стали ближче, тому що ми почали більше спілкуватися. Вони не засуджували мене в цей період життя, хоча турбувалися. Ще можу сказати, що мені дуже допомогло розуміння як працює косметика та що є сенс купувати, а що ні, вивчення моди та способів облаштування житла, якби я і далі купувала наосліп, то не знаю чим би це закінчилось.Я читаю цікаву книжку, в якій говориться, що твоє багатство це не скільки ти витрачаєш, а скільки часу ти можеш собі дозволити прожити не працюючи на свої заощадження. Цікава думка, особливо актуальна з накопичувальною пенсійною системоюP.S. Показник правильної покупки — вона радує протягом використання, неправильної — покупка не використовується та/або радує тільки в момент здійснення