Залізна леді або чому ми так часто стикаємось з низьким феритином та анемією

Залізо – це один з найважливіших мікроелементів в організмі людини, без якого неможливе функціонування кровоносної системи і не тільки. Наші ерітроцити на 98 % складаються з заліза. Ось деякі з функцій Fe:

- Відіграє важливу роль в функціонуванні щитоподібної залози (за його участі неактивна форма гормону Т4 перетворюється та активний Т3);

- Регулює імунітет, підвищуючи активність інтерферонів та Т-лімфоцитів кілерів;

- Приймає участь у створенні гемоглобіну та транспортуванні кисню до органів і тканин;

- Регулює процеси росту в організмі;

- Приймає участь в процесах кроветворіння та обміну;

- Входить до складу деяких ферментів;

- Захищає від дії токсичних речовин, нейтралізуючи продукти перехресного окислення.

Симптоми дефіциту заліза можуть бути доволі неприємними:

- Головокружіння, головний біль, мігрень;

- Низька температура протягом тривалого часу, відчуття ознобу;

- Зниження імунітету;

- Бліда суха шкіра, ламке волосся, що випадає, відшарування нігтів; тріщини на п’ятках та в куточках губ (так звані заїди);

- Сонливість, зниження працездатності, постійна втома, погіршення пам’яті;

- Проблеми з ШКТ;

- Збої в ендокринній системі;

- Оніміння м’язів (навіть в стані спокою), втрата пружності та сили;

- У дітей – затримка фізичного та розумового розвитку .

Як бачимо, без заліза нікуди, не дарма трихологи обов’язково призначають аналізи на його показники всім пацієнтам зі скаргами на випадіння волосся (та сама трихологічна норма феритину становить 70 нг/мл – це в ідеалі – і не менше 40 нг/мл, як мінімум).

По-перше, обов’язково знадобиться банальний загальний аналіз крові:

- Гемоглобин – оптимальне значення не менше 120 г/л (особливо цей показник чутливий для вагітних жінок, адже в цей час потреби організму у залізі зростають, а його дефіцит дуже швидко призводить до анемії у мами та нестачі кисню у плоду).

- Гематокрит (кількість еритроцитів у плазмі) - оптимальне значення більше 36,4 %.

- MCV (середній об’єм ерітроциту) – 87- 91 фл. (Якщо більше 91 фл. – це вказує на дефіцит В9 та В12).

- MCH (середня маса гемоглобіну на еритроцит) – 29-31 пг.

- MCHC (показник гемоглобіну, розділений на цифру гематокриту) – 35-38 г/дл.

Далі специфічні маркери:

- Залізо в сироватці крові – оптимальне значення більше 15 ммоль/л.

- Феритин (залізо в депо) – не менше 50 нг/мл, в ідеалі 70-90 (максимум для жінок – не більше 150 нг/мл, для чоловіків – не більше 200-250 нг/мл). Тут слід зауважити, що феритин буде хибно завищений у разі запалення (підвищення СОЕ та С-реактивного білку). В такому випадку для примірного обчислення його рівня, ділимо навпіл отриманий результат.

- Загальний білок – не менше 73 г/л.

- Трансферин (білок-транспортер заліза) – 2,15-3,6 г/л.

- TIBC (загальна залізо-зв’язувальна здатність, показує здатність нашого тіла переносити залізо, буде зростати у випадку, якщо залізо низьке) – норма 45,3-77,1 мкмоль-л.

- Відсоткове насичення (співвідношення заліза в сироватці та TIBC) – 35-38 %.

- Гомоцистеїн – 5-7, сироватковий вітамін В12 (більше 900), В9 (7-15).

Так, їх овер-багато, але не лякайтесь, грамотний лікар точно в усьому розбереться (та й ми з вами люди досвідчені, тому точно збагнемо загальну суть)). Отже, в чому ж основна проблема з залізодефіцитом? Уявімо, що дівчина звернулась до лікаря через випадіння волосся, яке не проходить вже багато місяців, плюс до цього маємо слабкість, шум у вухах, відсутність енергії та низький тиск. Зробила аналізи на сироваткове залізо та феритин, показники виявились дуже низькими. – Чому б одразу не призначити їй таблетки з залізом (або ще краще крапельницю, щоб вилікувати той феритин за пару годин?).

Справа в тому, що велика доза заліза, по-перше, не засвоїться за відсутності необхідних кофакторів, по-друге, якщо немає білку, то залізо не зможе потрапити, куди треба, по-третє, надлишок невикористаного заліза окислюється та перетворюється на гемосидерин. Що це, - спитаєте ви? – Якщо по-простому, то це іржа – продукт окислення Fe.

Тому не робимо необдуманих рухів та починаємо розплутувати клубочок із самого початку. Нам необхідно зрозуміти, на якому етапі виникає дефіцит, тоді вже і спосіб усунення проблеми стане очевидним.

Перш за все, треба оцінити, чи достатньо заліза ми споживаємо з їжею (бо насправді потреба людини в день доволі невелика – 18-40 мг для дорослої людини). Найкраща біодоступність (15-20 %) цього мікроелементу в продуктах тваринного походження: м’ясо, печінка, субпродукти, риба та морепродукти, яєчний жовток. З рослинної їжі засвоюється лише 1-5 %: гречка, овсянка, сочевиця, квасоля, шпинат, буряк, зелений горошок, фрукти, ягоди та ін.

Тож, перше питання, яке ми собі ставимо: а чи достатньо джерел заліза в моєму щоденному раціоні? Вегетаріанці, люди на жорстких дієтах та ті, хто не любить м’ясо – одразу в групі ризику.

Найголовніше – то адекватна кислотність шлункового соку. Якщо у вас відчуття нудоти/важкості/відрижки (пробачте, тухлим яйцем) після вживання білкових страв – це симптоми низької кислотності. Проблема нашого часу в тому, що, з одного боку, ми їмо багато перероблених та солодких продуктів, а з іншого – що з приводу та без людям призначають препарати, що ту саму кислотність знижують. Тому, перевірте свою аптечку, якщо ви періодично або постійно приймаєте ІПП (омез, контралок, езомепразол) або препарати типу ранитидин/фамотидин – також велика вирогідність зниження травлення.

І тут я трохи зупинюсь на питанні лікування печії та ГЕРБ за допомогою препаратів, що знижують кислотність шлункового соку. Насправді, при лабораторній діагностиці в більшості випадків діагностується саме знижена кислотність. І саме вона є причиною того, що їжа погано перетравлюється, довго знаходиться у шлунку замість того, щоб рухатись далі по травній системі. Через цей збій періодично утворюється закид із шлунку в стравохід (до речі, саме адекватний рівень шлункової кислоти контролює також роботу клапанів, які в нормі не пропускають харчовий жмут рухатись у зворотному напрямку). Але людина під час печії відчуває присмак чогось кислого і думає, що в неї забагато кислоти в шлунку та треба її терміново зменшити. Приймає ІПП – отримує полегшення в короткій перспективі – та одночасно погіршує її стан, адже ще більше знижує кислотність – і так по колу.

Плюс в інструкціях подібних ліків є попередження про побічні ефекти у вигляді зниження рівню вітаміну В12.Також вказати на вірогідну низьку кислотність може знижений показник загального білку в крові – а якщо мало білку, то мало трансферину (це такий собі транспорт для нашого мікроелемента), мало трансферину – залізо так і не зможе вийти з депо та поїхати, куди йому треба. (Вибачте за таке відгалуження, але я мала пояснити).

Тоді рухаємось далі: а що там з кофакторами? Знову ти, Аня, зі своїми термінами). Та кофактори дуже важливі для засвоєння заліза в організмі і тому заслуговують вашої уваги. Для коректної роботи нашому залізному супергерою знадобиться команда справжніх друзів з вітамінів А, В, С, E, D, К, а також мінералів – цинку, міді та кальцію.

З цим розібрались також: надходження заліза з їжею – є, перетравлення завдяки адекватному рівню кислотності – є, кофактори – в зборі. Що ж ще може піти не так? Ну, наприклад, хтось може наше залізо вкрасти. Бо його дуже полюбляють такі непрохані гості організму як бактерії, віруси та різного роду паразити. Саме тому під час хвороб організм навмисно ховає залізо в депо в печінці, аби не годувати вражин та не створювати собі ще більше проблем. Хоч, так, ми при цьому почуваємось мляво, але тіло вирішує задачі по ступеню важливості. (Трошки нудної інфи в допомогу для діагностики: еозінофіли вище 2 % та підвищений рівень ЕКБ – вказують на паразитози або вірусні захворювання, тож це ще один маячок для додаткового обстеження).

Фуууххх…. Оце ти вмієш загрузити мозок інформацією, - скажете ви!)) Але потерпіть ще трошки). З пожирачами нашого заліза також все з’ясували – можна безкінечно довго пити залізо, заїдаючи його печінкою та стейком Rare – але при цьому всі наші зусилля будуть марними, поки в нас будуть оті нахлібники.

У жінок проблеми залізодефіцитів більш поширені, адже кожного місяця ми втрачаємо дорогоцінний елемент з природніх причин. Тут так само: надмірна крововтрата призводить до швидшого зниження рівню феритину. Також є ще різні захворювання, такі як ендометріоз, міоми та ін., коли залізо буде низьким, але крапельниці можуть навіть нашкодити.

Тож, як бачите, наш організм просто надзвичайно продумана система, але доволі складна, тому не може бути простих рішень та «чарівна пігулка» не врятує. Головне зрозуміти алгоритм, а далі – разом з лікарем поступово крок за кроком покращувати роботу тіла.

Щодо лікування (яке призначає спеціаліст) – то існує залізо в пігулках (найкращі форми хелат або бісгліцинат заліза), крапельниці (але ми вже знаємо, що їх використовувати можна лише за певних умов) та пластирі. Оскільки перші два варіанти підходять вже тоді, коли вирішено проблеми з травленням, кислотністю, загальним рівнем білка та кофакторами, хочу зупинитись на третьому.

Вони мають форму сітчастого клейкого матеріалу та кріпяться на спину на 8 годин щодня. Перевага пластирів в тому, що залізо (або інші корисні речовини) поглинаються через шкіру, оминаючи ШКТ, та при цьому не створюють зайвого навантаження для печінки. Звісно, лише патчами неможливо підняти феритин з 7 до 70, але на десяток-два одиниць вони його підвищать. А головне, що їх можна використовувати на початковому етапі (коли ще не розібрались з усіма «квартирантами» нашого організму та не знизили запалення). Єдиний недолік – вони доволі небюджетні та їх треба ще пошукати. В іншому – я на собі перевірила ефективність і точно можу сказати, що це працюючий варіант без побічних ефектів.

Тут 2 варіанти: бісгліцинат заліза та Hema-Plex - залізо з повним набором кофакторів для кращого засвоєння. Нагадаю, що молочні продукти, чай, кава та солодке зменшують поглинання заліза, тому препарати слі розносити з такою їжею.

Бажаю всі міцного здоров’я, оптимального рівня феритину та купу життєвих сил!)

P.S. Дякую моїй надзвичайній лікарці за допомогу в підготовці цього допису і чекаю на теми для нових досліджень).