The Ordinary Plant-Derived Squalane - ідеальна олійка для обличчя

Насправді чимала! Як пише Simple skincare science, сквалан - це гідрогенізована версія сквалена, що не має подвійних зв'язків, а, отже, набагато краще зберігається і не піддається окисленню. Плюсом сквалену є те, що він є антиоксидантом, тобто допомагає боротися із шкідливим випромінюванням. Окрім цього, сквален структурно близький до бета-каротину, коензиму q10, вітамінів K1, E, D і може виконувати антибактеріальну функцію. За рахунок цього деякі дослідження вивчають його можливості у лікуванні екземи і себорейного дерматиту. Але ці всі чудові риси має лише сквален, а сквалан не є антиоксидантом. Проте величезним недоліком сквалену є те, що він легко окислюється, а отже, не просто втрачає всі свої корисні можливості, а й навпаки перетворюється на шкідливу субстанцію (перекис сквалену), яка є надзвичайно комедогенною. Тут річ у тому, що акне виходить із запального процесу в себумі, до якого якраз і призводить окислення ліпідів. Тож, коли сквален окислюється на шкірі, він і стає запальним тригером для акне. Отже, за всіх його безумовних переваг краще, напевне, не ризикувати, і користуватися скваланом, а не скваленом.
Тепер з'ясуємо, скваланові з якої сировини краще надавати перевагу. Три найтиповіші джерела сквалану - це акули, оливкова олія та цукрова тростина. Пишуть, що сквалан з акул найчистіший, отже, найкращий для шкіри, але тут уже моральний аспект… Щодо сквалану рослинного походження, то краще надати перевагу цукровому, оскільки, як пишуть у Simple skincare science, у ньому менше побічних домішків (усього 6-8%), натомість оливковий сквалан може містити до 18% домішків рослинного воску, жирних кислот, фітостеролів і побічних продуктів нейтралізації. Загалом не те, щоби прямо страшно, але з проблемною шкірою краще так не ризикувати. Плюс не варто купувати сквалан від невідомих виробників, бо де вони беруть сировину, якої вона якості, де росла - невідомо. Щодо сквалану від The Ordinary, детальніше про який нижче, то він (залежно від партії) виготовлений або з цукрової тростини, або з цукрового буряка.

Традиційна для Ордінарі скляна пляшечка з піпеткою. В іншому разі я би розкритикувала, але тут той самий рідкісний випадок, коли не страшно, бо це стабільна олія, безводний розчин без активів.

Дуже легка нежирна прозора олійка без якогось яскраво вираженого запаху.

Squalane. І все. Просто ідеально.

Олійка дуже легка, вбирається шкірою швидко, не лишає липкості чи жирності. І це на моїй жирній шкірі! Дійсно ідеально. Закриваю нею серуми з активами, зверху кладу крем. Шкірі з нею дуже комфортно. Наразі найкраща з олій, якими користувалася (а серед них були і дуже дорогі). Отже, недаремно аж 40 досліджень довели, що нема для нашої шкіри кращої олії, ніж сквалан ☺️
А які олійки для обличчя можете порадити ви? І які, навпаки, не варті уваги?