Історія моєї шкіри: Частина 2 (2020р.)

Слізний 2019 завершився тотальною сухістю та переключкою на догляд за вбитим волоссям. Почався ковід, ми всі замкнулись по домівкам. Але я старалась все ж виходити на сонечко та хизуватись новими хайлайтерами (фото з кінця березня).

Тепер трішки повернемось назад: в січні я замовляю тональний від Revlon наче б то для нормальної та сухої шкіри. Він мені все одно не підходив, але це вже було щось краще, чим матуючі та непотрібні на той час плотні текстури. В березні придбала маску для очищення пор від Dr. Jart, яка ніякого результату на моєму обличчі не показала, це й не дивно. В кінці місяця загорілась брендом The Ordinary та почала вишукувати на сайтах, яка банка для чого. Як результат - роблю перше замовлення. Cold Pressed borago oil я так і не використовувала, взагалі не знаю для чого я олію брала... А другий продукт - Lactic Acid 10% проявить себе значно пізніше (коли вирішу питання з сухістю, адже сироватка-пілінг не давала відповідного ефекту на пустельній шкірі). Хоч я й начиталась про гіалурінки, молочні кислоти, які наче зволожують, але я ж то не знала, що сироватки слід закривати кремами! 🤦🏼‍♀️Одним словом, не розуміла послідовностей та боялась наносити багато шарів догляду, думаючи, що позабиваю й так забиті пори.

В травні знайомлюсь з крутим скрабиком від Etude House (трикутничок), який буквально полірує шкіру. Починаю ним зловживати та через кілька використань перестаю бачити цей глянцевий ефект. Дозамовляю ще дві банки від Ордінарі - нареееешті крем з натуральними зволожуючими факторами (який ніяк не спас мене та в результаті я з ним попрощалась) та сироватку з цинком та ніацинамідом для локальної боротьби з прищиками.

Камера, вспалах, ... фотошоп. Я починаю захоплюватись макіяжами, дедалі більше виділяю коштів на декоративну косметику, а шкіра моя й досі плаче. Вирішила скуповувати скраби та пробувати щось у формі гелю. Замовляю одразу три різних від Nivea. Pure effect clean deeper викликає в мене пощипування. Мені подобається, адже я вірила у те, що він лікує мої прищі та загоює ранки. Але тепер подумати логічно - який скраб, шліфуючи та травмуючи шкіру, буде лікувати та загоювати? 🤦🏼‍♀️

Сироватка з ніацинамідом та цинком, яку згадувала вище, зробила остаточний сухарик з мого обличчя. Не закриваючи продукт достатньо живильним кремом у мене появились шелушіння в багатьох ділянках: на лобі, скронях, підборідді та щоках. Я почала мріяти про фотографії ідеального макіяжу, але з моєю шкірою, яка нагадувала потрісканий пісок, це було важко уявити. Якщо приблизити перше фото, можна побачити жахливий стан поблизу кінчика чорної стрілки. Цю проблему я вирішувала блюренням фотографій та далі мріяла про сяючу здорову шкіру, щоб не витрачати уйму часу на фотошоп. Знайомлюсь із санскріном Biossance, який в складі мав цинк та сквалан. Але на літо він був заважким, тож відкладаю його до зими. Обмінюю косметику на один матуючий кремчик від Революшн, який давав гарний велюровий ефект. Проте, мені потрібно було більше зволоження і тільки. Подекуди користуюсь аква-флюїдом Лореаль, далі досушую обличчя сироваткою Ордінарі з ніацинамідом та якимось дивним чином мене заносить на сайт Colourpop і я роблю замовлення їхньої доглядової косметики. На той час це був справді ексклюзив, а молочко для обличчя уже користувалось неабиякою популярністю в США.

І нарешті - перша маленька перемога та розворот на 180 градусів! Я отримала посилочку із містом для обличчя, зволожуючим консилером та двома молочками для обличчя - з ароматом папайї та кавунчика. Тим часом, я починаю трішки міняти свою думку щодо матуючого макіяжу, адже на сонці так гарно виглядає блиск! Молочко з кавунчиком мало властивість термоядерного зволоження, тож на ньому тональний виглядав суперово. Мені починає подобатись, як виглядає шкіра на сяючому доглядовому продукті, але я знову збираю корзинку на Мейкап та замовляю скраб та молочко Лореаль з серії з пелюстками. Молочко я одразу продала, адже після отримання зрозуміла, що це не мій формат очищення та зняття мейку.

Я знову починаю пошуки серед кремів та пригадую пробник, який мені поставив Мейкап у подарунок. Таким чином, замовляю повнорозмір кремчику Sane та заодно сповна починаю цікавитись їх продукцією. З недостатнім очищенням шкіра все ж страждає. Поповнюю свою колекцію першою зволожуючою маскою від Revolution - Feed you face Dragonfruit, кислотним пілінгом з фруктовими екстрактами Selfielab (порадила знайома, а я не розібравшись - взяла, хоч мені воно було не треба...). Дещо згодом отримую першу солідну вмивалку від StylPro. ЇЇ силіконово-жирна формула ідеально розчиняла навіть стійкий макіяж. Не встигла шкіра вперше сказати "дякую", як тут я отримую цілий набір продукції Chystotil. Крем з дикою віддушкою конопельки викликав у мене легку алергію та непереносимість такого запаху (хоч сам продукт був крутим та дієвим). Але й на цьому я не спинилась та далі шукала собі пригод з кремами. У жовтні беру по акції продукцію Lirene - гель для вмивання з чіа та годжі, а також зволожуючий крем з вишенькою. Крем за одне чи два використання забив мені пори та відправився до маминої косметички (і підійшов цілком). А гель гарно доочищував після ремувера і я із задоволенням використала його до кінця. Починаю задумуватись про купівлю гідрофілки чи бальзаму, адже StylPro був не вічним і розумію, що таким чином шкіра очищується краще. Загальний стан покращується завдяки зволоженню, але все одно є багато недоліків та нерівностей в зоні лобу, скроней та підборіддя.

На початку листопаду я дивним-предивним чудом виграю цілий бокс різного добра від колеги по блогу. В наборі йшли різні доглядові штуки для тіла, волосся, та власне пінка Lebelage з вугіллям, яка буде поставлена на повтор не раз.

23 листопада - день, коли настає другий "переломний" момент в історії моєї шкіри. Я зацікавилась аптечним доглядом, звертаю увагу на Effaclar Duo + та купую набір мініатюр, до якого входив гель для вмивання (сушив та стягував мене), очищуюча маска на один раз та, власне, 15 мл версія знаменитого Еффаклару. Тоді ще я буквально сприймала усі надписи на коробках і вірила в креми, які вирішать усі мої проблеми на ура. Це ж пізніше приходить розуміння того, що ти сам повинен знайти комфортні засоби та підібрати "базу". Такс, ну і я почала тестувати Еффаклар на дієвість. Спочатку він почав мене дуже пекти. Лиш пізніше я спростувала це, розуміючи, що він почав агресивно лікувати мої глибокі прищі, заковиряні нігтиками. Через пару днів я його відклала, адже роздратоване обличчя мене вкрай налякало. Замовляю кислотний тонік від Sane, помаленько вводжу його в свою рутину, нарешті прочитавши, що не слід зловживати кислотами; а також скраб від Etude House. Яй, для чого! Для чого знову важку непотрібну артилерію...

Почала трішки критикувати Еффаклар та отримала пояснювальну записку від колеги, яка переконує мене все ж таки докінчити ту мініатюрку та ввести крем у порядок денний. Потерпіти трішки з цими бурхливими реакціями та подивитись на результат через місяць. Дай їй здоровʼячка, це справді спрацювало! Вже в кінці грудня я починаю робити мегакреативні макіяжі з меншою кількістю фотошопу та редагувань! Пригадуєте санскрін Biossance з цинком та скваланом, який я відклала літом на зиму? Так ось, він чудово доповнює мою косметичку, насичує шкіру в холодну пору та обличчя вперше починає набувати здорового вигляду.

І знову я перериваю цю довгу історію для третього розділу, сподіваюсь - завершального. Я розповім, як досягнула омріяного результату та перестала витрачати час на фотошоп. Моя шкіра не стала ідеальною - я просто почала її розуміти, відчувати потреби та отримувати від неї задоволення!

До наступного розділу, всім цьом 💋